Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
12.04.2021
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
За результатами проведення тендеру у 2019 році між Департаментом будівництва, містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, правонаступником котрого, в теперішній час, є Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації (далі – Замовник) та міським комунальним підприємством «Аварійно-диспетчерська служба» укладено Підрядний договір на виконання робіт по об’єкту: «Реконструкція нежитлових приміщень універсальної концертної зали існуючої будівлі по вул. Театральна, 15 в м. Вінниці» від 06.11.2019 року № 19 (UA-2019-10-04-001184-c) (далі – Підрядний договір). Відповідно до розпорядження Голови Вінницької обласної державної адміністрації від 22 грудня 2020 року № 800 «Про передачу функцій замовника» державному підприємству «Архітектурно-будівельний інжиніринг» від Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації передано функції замовника з виконання робіт, у тому числі, за об'єктом: «Реконструкція нежитлових приміщень універсальної концертної зали існуючої будівлі по вул. Театральна, 15 в м. Вінниці». Враховуючи зазначене, виникла потреба в заміні замовника у Підрядному договорі з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації на державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг». Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до частини 3 статті 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, як слідує зі змісту вказаних норм, зміна замовника передбачена законодавством. Проте, як вищевказувалось, Підрядний договір укладений за результатами тендеру. Відповідно до пункту 12 та 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» основними функціями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є, у тому числі: надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Враховуючи зазначені норми права та обставини що склались, просимо надати відповідь: чи є правові підстави здійснення заміни замовника в Підрядному договорі, укладеному за результатами тендеру, з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації на державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» та чи не суперечить чинному законодавству здійснення відповідної заміни. Одночасно просимо вказати правові підстави можливості чи заборони такої заміни.
Відповідь
22.03.2021
Запитання      Тема: Виконання договору
Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова став переможцем закупівлі послуг з виготовлення науково-проектної документації. Відповідно до тендерної документації передбачалось залучення субпідрядників на виконання умов договору. Вартість робіт субпідрядників становить 300 тис. грн. Ознайомившись з роз'ясненням, розміщеним за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f&lang=uk-UA, просимо надати відповідь щодо того, чи може бути у цьому разі укладений прямий договір із субпідрядником? Який механізм проведення оплати Казначейською службою повинен застосовуватись? Чи потрібно у цьому випадку публікувати укладені зі субпідрядником договори, адже така підстава не зазначена як така, на яку дія Закону не поширюється.
Відповідь
17.03.2021
Запитання      Тема: Інше
Доброго дня, нами оголошена переговорна процедура на водопостачання, відповідно до якої строк поставки з 01.01.2021 по 31.12.2021, наразі в системі триває період прийому оскаржень щодо кваліфікації учасника. Дата завершення: 22.03.2021 00:00, що унеможливлює укладення договору. До моменту укладення договору отримано документи з інформацією, що медична академія змінила назву на медичний університет, який є правонаступником академії без зміни ЄДРПОУ. 1. Чи може університет, як правонаступник, завершити розпочаті процедури шляхом укладення договору? 2. У разі завершення процедур правонаступником, чи правомірне застосування в договорі ч.3 ст.631 ЦК, відповідно до якої сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення?
Відповідь
15.03.2021
Запитання      Тема: Інше
Доброго дня. В результаті проведення закупівлі, оголошеної Замовником без урахування включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ), переможцем може стати як платник, так і не платник ПДВ. У разі перемоги Учасником-платником ПДВ у кінцеву вартість договору повинен бути врахований податок на додану вартість (ПДВ), і в такому випадку у договорі буде зазначена сума без ПДВ (згідно результату аукціону), що не суперечить ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та сума з урахуванням ПДВ. Чи буде суперечити ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» указання суми з урахуванням ПДВ та чи буде визнаний такий договір нікчемним?
Відповідь
12.03.2021
Запитання      Тема: Інше
Чи являється винагорода (роялті) за отримане право на розповсюдження об'єкта інтелектуальної власності третім особам предметом регулювання до ЗУ «Про публічні закупівлі»? На подібне питання була надана відповідь на запит 475/2020, в якому йде посилання на ін. відповіді 846/2019 та 522/2019 розміщених за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eb53d68-608b-4286-a172-db1f88188934&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5&lang=uk-UA Однак, у відповіді на запит №846/2019 йшла мова про оплату винагороди за створений службовий твір, тобто є іншими правовідносинами. А у відповіді на запит № 522/2019 йшла мова про оплату предмету договору особою, яка не є замовником за договором. Відтак, жодне із цих порушених питань не є аналогічними за природою правовідносин, пов'язаних із виплатою саме роялті. У зв'язку з цим ПРОСИМО надати відповідь щодо порушеного питання: Чи являється винагорода (роялті) за отримане право на розповсюдження об'єкта інтелектуальної власності третім особам предметом регулювання до ЗУ «Про публічні закупівлі»? Заздалегідь вдачні за витрачений час та змістовну однозначну відповідь.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json