Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. Частиною третьою статті 25 Закону визначений виключний перелік підстав, за наявності яких забезпечення тендерної пропозиції не повертається. Серед них – «ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону». В свою чергу частина шоста статті 17 Закону передбачає, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених статтею 17 Закону. Тобто, тендерне забезпечення не повертається у разі ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Крім того, наказом Уповноваженого органу від 14.12.2020 № 2628 (зареєстровано в Мін’юсті України 03.03.2021 № 275/35897) затверджено форму забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції (далі – Форма), яка передбачає, що вимога бенефіціара до гаранта про сплату суми гарантії (стягнення тендерного забезпечення) має містити посилання на одну з підстав, що підтверджують невиконання принципалом своїх зобов’язань, передбачених його тендерною пропозицією/пропозицією. Серед таких, підстав, визначених у зазначеній Формі – «ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону». Проте відповідно до абзацу третього підпункту 3 пункту 41 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі – Особливості), Замовник відхиляє тендерну пропозицію «у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, з урахуванням пункту 44 цих особливостей, а саме – у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. З огляду на вищезазначене доводиться констатувати наявність неузгодженості (колізії) між положеннями вищезазначених номативно-правовоих актів. У разі ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, у строк, визначений абзацом 3 пункту 44 Особливостей, Замовник позбавлений можливості стягнути з такого учасника тендерне забезпечення через невиконання ним своїх зобов’язань, передбачених його тендерної пропозицією. Зважаючи на викладене, просимо надати рекомендації щодо застосування положень вищезазначених нормативно-правових актів та поінформувати, в який спосіб замовник в тендерній документації має встановити вимогу щодо неповернення забезпечення тендерної пропозиції у разі ненадання переможцем відкритих торгів документів по статті 17 Закону протягом чотирьох днів з дати оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Доброго дня! Підскажіть, будь ласка, якщо комунальне підприємство змінило організаційно-правову форму на комунальну організацію (установу, заклад) і ЄДРПОУ не змінилось чи потрібно переробляти КЕП уповноваженій особі та перездавати тестування?

За результатами оцінки та розгляду пропозиції на відповідність тендерну пропозицію ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГО-ТАЙМ» (далі – Учасник) було відхилено протоколом № 194 від 09.11.2022 р. Уповноваженої особи АТ «Укргазвидобування» (далі – Рішення) та зазначено такі підстави для відхилення: - абз. 2 п. 2 частини 1, ст. 31 Закону, а саме: тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Причиною відхилення пропозиції Учасника є невідповідність вимогам Додатку № 3.1 до Тендерної документації, де зазначено що Вимога стосовно підтвердження ступеню локалізації не застосовується до товару у складі робіт або послуг (в разі отримання у власність Замовника товару/ів), країною походження (виробництва) якого є країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася згідно Закону №1029-VIII (1029-19) від 16.03.2016 року. Учасником в листі від 14.10.2022р. № 14/10-24 щодо ступеня Локалізації зазначено, що країна виробник конденсаторів є Казахстан ТОО «Усть-Каменогорський конденсаторний завод». У переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі Казахстан відсутній. Таким чином, учасником не дотримано вимогу стосовно підтвердження ступеню локалізації, передбачену додатком 3.1 до тендерної документації. У Додатку 3.1 до Тендерної документації Замовником чітко зазначено вимоги до оформлення, які Учасник закупівлі чітко виконав шляхом надання у складі пропозиції Листа від 14.10.2022р. №14/10-24 щодо ступеня Локалізації. Замовник, як на підставу відхилення пропозиції, посилається на відсутність у переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі - країни Казахстан. На офіційному веб-сайті Мінекономіки є публікація щодо роз'яснення вищевикладеної Постанови, де зазначено, що даний перелік міжнародних угод не є вичерпним. Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі». На підставі викладеного просимо надати консультацію з наступних питань: 1) Чи входить країна Казахстан до переліку країн з якою Україна уклала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі? 2) Також просимо повідомити, у разі якщо країна Казахстан входить до переліку країн з якою Україна уклала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі, які саме Угоди про вільну торгівлю укладені між Україною та Казахстаном. 3) У разі наявності укладених Угод про вільну торгівлю між Україною та Казахстаном, чи має право учасник держаної закупівлі надати у власність замовнику державної закупівлі - товар у складі робіт або послуг, країною походження (виробництва) якого є Казахстан? 4) Чи правомірним є відхилення пропозиції Учасника на підставі відсутності у переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі - країни Казахстан.

Відповідно до статті 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ДП «MTП «Чорноморськ» зобов’язано оприлюднювати річну фінансову звітність за рік разом з аудиторським висновком, який надасться суб’єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту такої фінансової звітності. Відповідно до частини 1 статті 29 ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» суб’єкт аудиторської діяльності для надання з обов’язкового аудиту фінансової звітності призначається загальними зборами акціонерного товариства, загальними зборами учасників, засновником у недержавних унітарних підприємствах, органом управління за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики державних (комунальних) підприємств та господарських товариств, у яких державі належить 100 відсотків акцій (часток, паїв) статутного капіталу, іншим вищим органом управління відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідно до п.10.2 Статуту ДП «MTП «Чорноморськ», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 15 грудня 2017 № 449 до виключної компетенції наглядової ради ДП «MTП «Чорноморськ» належить обрання незалежного аудитора Підприємства та визначення умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг (згідно п. 7.2. Статуту функції Наглядової ради Підприємства до проведення першого засідання Наглядової ради здійснює Уповноважений орган управління, тобто Міністерство інфраструктури України). Так, у статті 29 Закону про аудит, зокрема передбачено, що для проведення конкурсу підприємство, що становить суспільний інтерес, має розробити і оприлюднити порядок його проведення і однозначні прозорі та недискримінаційні критерії відбору щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності. Тобто підприємство має подати Органу управляння ДВІ ПРОПОЗИЦІЇ. -ДП «МТП «Чорноморськ» є замовником у розумінні статті 1 Закону про закупівлі, а отже умови, порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, включаючи обрання переможця, визначення ціни договору тощо, регулюються Законом України «Про публічні закупівлі». При цьому, при проведенні закупівлі в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначає суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності. З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Статуту належать Уповноваженому органу управління ДП «МТП «Чорноморськ», не вбачається за можливе укласти договір з одночасним дотриманням вимог Законів України «Про публічні закупівлі» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». У зв’язку із зазначеним, просимо надати роз’яснення – яким чином, із дотриманням норм Закону України «Про публічні закупівлі» можна виконати норму Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», згідно з якою, за результатами конкурсу аудиторський комітет представляє обґрунтовані рекомендації щодо призначення суб’єкта (суб’єктів) аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, які мають включати щонайменше дві пропозиції щодо відбору суб’єктів аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, якщо за Законом України «Про публічні закупівлі» може бути лише один переможець.

28.10.2022 я опубліікував на Вашому сайті запит № 1091/2022 стосовно порядку визначення предмету закупівлі для централізованого водопостачання: 4111000-3 -- Питна вода - є ТОВАР чи 65110000-7 -- Розподіл води - є ПОСЛУГА. Я щиро вдячний, що представники Уповноваженого органу з Державних закупівель вчасно і "обгрунтовно" надали відповідь. По-перше, Ваше посилання на відповідь по аналогічному запиту №"1414/2021 щодо визначення предмету закупівлі при закупівлі теплової енергії ніякої аналогії немає з моїм запитом. До того ж закупівля теплової енергії однозначно визначена керівними документами як товарна продукція. А от з постачанням води набагато складніше і не однозначно. По-друге, красиво відсилати мене на процедуру пошуку відповіді в розділі "Консультації з питань закупівлі" є мяко кажучи не зовсім коректно. Переконливо прошу представників Уповноваженого органу уважно ознайомитись з текстом мого запиту і надати конкретну обгрунтовану відповідь на нього. Надіюсь на розуміння. Уповноважена особа КЕВ м. Вінниця Олександр УМАНСЬКИЙ