Доброго дня! Чи потрібно замовнику оприлюднювати через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення до договору змін, які не являються істотними і не підпадають під дію частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", наприклад зміна поштового індексу однієї із сторін договору. З повагою, Валерій Ігнатенко

Пунктом 9 форми оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 встановлено вимогу щодо зазначення строку поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. В зазначеному пункті замовник повинен зазначати конкретний строк поставки товару (приклад: з 01.03.2017 по 31.12.2017). Таким чином, у разі якщо замовником оголошено закупівлю 27.01.2017 з дотримання вимог частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» кінцевий строк подання пропозицій буде не раніше 12.02.2017. Електронний аукціон відбудеться не раніше 13.02.2017. Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Отже, замовник при визначенні переможця 17.02.2017 (у відповідності до частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі») має право укласти договір з учасником не раніше 28.02.2017 та не пізніше 09.03.2017. Укладаючи договір 09.03.2017 сторони визначають, що договір діє з дня його підписання. Враховуючи, що договір укладено 09.03.2017 строк поставки товару починається з 09.03.2017 до 31.12.2017, що в свою чергу не відповідатиме звіту про результати проведення процедури закупівлі (далі - звіт), оскільки у пункті 7 звіту (строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг) зазначається строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг з 01.03.2017 по 31.12.2017. У зв’язку із наявною невідповідністю інформації у звіті та договорі щодо строку поставки товару, не з вини замовника, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів відмовляє замовнику у реєстрації зазначеного договору. Враховуючи все вищезазначене прощу Вас надати відповідь по даному прикладу та шляхи його вирішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі": Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Якщо останній день надання вищезазначених документів припадає на суботу, зокрема 11.02.2017р., чи маємо ми можливість завантажити дані документи у понеділок, 13.02.2017 р.? У зв'язку з тим, що останній день випадає на неробочий день, ми право завантажувати ці документи ще у перший робочий день наступний за вихідним, тобто понеділок. Підтвердить таку можливість.

У закупівлі, що здійснювалася шляхом застосування процедури відкриті торги, взяли участь 2 учасники. За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій Замовник визначив переможцем Учасника 1 та прийняв рішення про укладення договору з ним. Повідомлення про намір укласти договір оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу та надіслане переможцю згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закону). Проте Учасник 1 відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, про що повідомив Замовникові у листі. Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 30 та ч. 3 ст. 32 Закону, Замовник відхилив тендерну пропозицію Учасника 1 і визначив переможцем Учасника 2. Повідомлення про намір укласти договір оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу та надіслане переможцю згідно з вимогами Закону. Рішення Замовника щодо визначення нового переможця було оскаржене Учасником 1 у встановленому ст. 18 Закону порядку. За результатами розгляду скарги Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель визнала оскаржуване рішення Замовника правомірним і відмовила Учасникові 1 у задоволенні його скарги (рішення № 91-р/пк-пз). Проте договір про закупівлю через незалежні від Замовника причини не був укладений у строк, визначений Законом, і з Учасником 2. З огляду на зазначене вище відповідно до Закону підстави для прийняття Замовником рішення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, відсутні. Разом з тим майданчиком (з посиланням на техзавдання ПРОЗОРРО), який використовує Замовник, не передбачено формування та оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі лише із зазначенням підстав для прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю без процедури відміни тендеру. Якими мають бути наступні дії, рішення Замовника?

Відповідно п.10 ч.1 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі" Замовник повинен відхилити пропозицію учасника у разі якщо він не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень. Чи повинен мати таку програму учасник, якщо він подає свою пропозицію тільки по одному лоту в закупівлі на суму, наприклад 1 млн грн, проте очікувана вартість закупівлі в цілому по всім 50 лотам в ній становить 40 млн грн? В Законі не визначено, що вважати за вартість закупівлі на суму 20 млн грн, всю суму закупівлі чи окремі лоти в ній, проте логічно було б вважати, що учасник який торгується тільки за одним лотом на 1 млн не повинен мати таку програму. Чи законне буде рішення Тендерного комітету відхилити пропозицію такого учасника за відсутністю у нього антикорупційної програми?