Замовником укладено договір про закупівлю за результатами проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі". На даний час, враховуючи тривалість виконуємих робіт виникла необхідність продовжити строк виконання робіт та дії договору. Враховуючи, що Замовники та Учасники публічних закупівель здійснюють закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням вимог встановлених Особливостями, прошу надати роз'яснення на який нормативний документ (Закон України "Про публічні закупівлі" чи постанову КМУ № 1178 від 12.10.2022) необхідно посилатись у додатковій угоді, як на підставу для внесення змін?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листахвід 24.11.2020 №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
Окремо зазначаємо, що згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю, укладеного за результатами процедури закупівлі, проведеної згідно Закону України "Про публічні закупівлі", здійснюється сторонами у тих випадках і порядку, які були передбачені у договорі відповідно до Закону.
26.01.2023
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
чи може бути призначена фахівцем з публічних закупівель особа, що має середню освіту, але великий досвід роботи у сфері публічних закупівель, пройшла відповідні навчання (отримала сертифікат) та фактично виконує цю роботу на протязі значного часу.
Прошу надати роз’яснення щодо правомірності застосування пункту 7 статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” в наступній ситуації:
- Замовник відкритих торгів – Комунальне некомерційне підприємство, а Учасник-переможець відкритих торгів – Комунальне підприємство, мають одного засновника Міську раду, частка – 100%. Згідно Статуту у своїй діяльності обидва підприємства підконтрольні Власнику – Міській раді та підзвітні уповноваженому органу управління, яким є управління охорони здоров’я виконкому Міської ради.
На підставі вищевикладеного, просимо роз’яснити:
- Чи вважаються юридичні особи які мають одного засновника – Міську раду, пов’язаними особами.
- Чи зобов’язаний Замовник відхилити тендерну пропозицію такого Учасника-переможця через наявні підстави, визначені статтею 17 Закону.
Згідно плану використання бюджетних коштів на 2022 рік були заключені договори на постачання комунальних послуг на 2022 рік. У зв’язку з військовою агресією Російсьої Федерації, робота казначейської служби у м. Херсоні була паралізована, платежі не здійснювалися. На 01.01.2023р. наявна кредиторська заборгованість, так як відсутній головний розпорядник коштів і відсутнє фінансування. До 27.01.2023р. потрібно оприлюднити звіти про виконання договорів, Чи можливо суму оплати вказати фактичну з урахуванням кредиторської заборгованості, яка потім буде оплачена при наявності коштів? В іншому випадку як буде здійснюватися потім оплати заборгованності по цим договорам?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 11/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Тендерний комітет у 2020 році закуповував дизельне паливо, декілька разів по 41 ст. піднімали ціну до 10% , Постачальник надав висновки торгово-промислової палати, чим підтвердив коливання ціни на ринку. Додаткові угоди підписали, але на той час тендерний комітет не зробив проколів про внесення змін до договору.
На даний момент до нас приїхало ДАСУ та аудиторша хоче бачити згадані вище протоколи.
У законі немає такої норми про обов'язковість протоколу про внесення змін до договору, притримуюся такої думки, що підписання такого протоколу це є право, а не обов'язок, а отже він є необовязковим.
І ще аудит, говорить, що в час підписання додаткових угод - підняття ціни на ринку, як такого - не було і довідка ТПП не правильна, але таку довідку нам надав Постачальник, хіба в наші повноваження входить, щоб ми перевіряли правильність довідок ТПП?
Допоможіть, будь ласка!