16.02.2022
Запитання Тема: Інше
Звертаюсь з питанням роз'яснення понять викладених у п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ", а саме:
1) розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Що це саме? Які розхідні матеріали можуть входити чи входять?
2) яким чином визначати, що саме входить до розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19? Чи можна використовувати ПКМУ 225 від 20.03.2020 (яка втратила чинність) для роз'яснення поняття розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19?
2) в чому різниця між розхідними матеріалами для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 в абз. 1 п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" та закупівля товарівнеобхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) абз. 4 п. п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ".
3)Чи існують граничні межі (сума закупівлі) для закупівель, які здійснюються в порядку абз. 4 п. п. 3-1 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" (Установити, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для спрощених закупівель).
28.02.2022
Запитання Тема: Інше
Доброго дня! Чи діє ЗУ "Про публічні закупівлі" під час воєнного стану з 24.02.2022? Як проводити закупівлі для мед.установ (бензин, медикаменти, мед.матеріали, рації і т.д.)? Яку інформацію публікувати на Прозорро? Чи потрібно публікувати?
21.04.2022
Запитання Тема: Інше
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169) в умовах воєнного стану в Україні оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом та Законом України “Про оборонні закупівлі”.
У відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) (далі – Указ Президента № 64) воєнний стан в Україні введений з 24.02.2022 та продовжений до 24.04.2022.
Згідно з законопроектом № 7300 від 19.02.2022 року, внесеним Президентом України до Верховної Ради України, передбачається продовження воєнного стану ще на 30 днів (до 24.05.2022 року).
Таким чином, замовники у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні закупівель в період воєнного стану керуються Постановою № 169.
Згідно з Постановою № 169, договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Як показує практика укладення договорів (особливо замовниками, які здійснюють діяльність у сфері видобутку нафти і газу), строк дії договору про закупівлю може бути встановлений на рік чи більше. Це обумовлено, в першу чергу специфічними замовленнями та необхідністю додаткового часу для постачальників на виробництво того чи іншого товару або обладнання (напр.: виготовлення засобів індивідуального захисту, трубної продукції, яка використовується лише в нафтогазовидобуванні, специфічних технологічних установок тощо).
З огляду на вищевказане, може виникнути ситуація, за якої замовники здійснюються закупівлі в період воєнного стану відповідно до Постанови № 169 (орієнтовно на даний момент до 24.05.2022 року), тоді як строк дії договору потенційно буде більшим за строк дії воєнного стану в Україні.
При цьому, Постанова №169 не містить жодних обмежень щодо строку дії договорів, які укладають в умовах воєнного періоду.
Враховуючи вищенаведене, з метою недопущення порушень вимог законодавства України, застосування єдиного підходу до умов договорів про закупівлю, які укладаються в період воєнного часту, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи можуть замовники при укладанні договорів про закупівлю згідно з Постановою № 169 вказувати строк дії договору більший, аніж строк дії воєнного стану, який встановлений відповідним законом України на момент укладення договору про закупівлю?
2. Якщо воєнний стан не буде продовжено, то чи мають замовники право продовжити до повного виконання співпрацю за договорами закупівлі, які були укладені у період дії воєнного стану, але строк виконання яких (поставка товару, надання послуг, виконання робіт) виходить за строк дії воєнного стану? Чи у такому випадку замовнику потрібно розірвати такий договір та/або вжити заходів щодо утримання від здійснення нових замовлень на товари/послуги/роботи, строк постачання/надання/виконання яких буде поза періодом воєнного стану в України (якщо така опція передбачена умовами договору)?
15.11.2021
Запитання Тема: Інше
Замовником було розпочато процедуру закупівлі
відкриті торги. Заклад змінив своє найменування. Як повинен
діяти замовник в даній ситуації для недопущення порушень у сфері закупівель:
завершити процедуру, або внести зміни до тендерної документації, або скасувати
та розпочати нову процедуру?
19.11.2022
Запитання Тема: Інше
Доброго дня колеги.
Просимо надати коментар щодо змін внесених постановами 1261 від 11.11.22 та 1260 від 09.11.22р. Тобто, нами як замовником, з урахуванням вказаного в постановах вбачається, що всі товари з постанови №224 від 09.11.2020р. закуповуються без сплати ввізного мита, ПДВ, та не застосовується вимоги законодавства про локалізацію.
Але наші потенційні учасники мають інше бачення даних постанов і трактують наступне:
1. Вказані товари в постанові 224 закуповуються без сплати ввізного мита, ПДВ й вимоги про локалізацію лише для товарів/робіт та послуг в рамках боротьбі з COVID-19, а не будь-якого замовника.
Просимо надати коментар щодо вищезазначеного, так як товар є критичними для компанії та держави в цілому, а дане непорозуміння приводять до затримки з постачання.
Дякую.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості).
Водночас 12.11.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1261 “Про внесення змін до пункту 3 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, якою внесено зміни до пункту 3 Особливостей, які передбачають випадок, у разі якого замовники не застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Так, виходячи з положень абзацу четвертого пункту 3 Особливостей зі змінами, вимоги щодо ступеня локалізації виробництва не застосовуються замовниками у разі здійснення закупівлі товару, який наведено у переліку товарів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 “Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита”.
Таким чином, предметом регулювання абзацу четвертого пункту 3 Особливостей визначено саме перелік товарів, закупівля яких здійснюється без застосування положень пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.