22.11.2017
Запитання Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою
1. Згідно вимог пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами), (далі - Закон), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
В роз’ясненні Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору» зазначено, «.. у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відстотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зазначена ціна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.
Водночас внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Утім перелік органів, установ, організацій які уповноважені надавати відповідну інформацію на ринку, не є вичерпним.»
Між нашою установою та ТОВ «ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ» (далі – постачальний ) у зв’язку з відміною двічі тендеру через відсутність достатньої кількості учасників за результатами переговорної процедури закупівлі було укладено у лютому 2017 року договір на постачання природного газу протягом 2017 року, за ціною 9350,00 грн. за 1000 куб.м.
У зв’язку з пониженням ціни за одиницю товару на постачання природного газу згідно прейскуранту НАК «Нафтогазу» між сторонами 01.04.2017 року було укладено додаткову угоду на зниження ціни за 1000 куб.м. за ціною 8500,80 грн.
У вересні 2017 року постачальник звернувся до університету щодо підвищення ціни за одиницю товару в межах суми договору на 9020,00 грн., з 01.10.2017 року, посилаючись на те, що з моменту укладення додаткових угод відбулося коливання вартості природного газу в сторону збільшення. Згідно інформації, оприлюдненої на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг рівень максимальної ціни на природний газ у жовтні 2017 року складає 11500, 00 грн.
Отже, НКРЕКП інформує про максимальну ціну природного газу щомісячно. Водночас, НАК «Нафтогаз» на своєму офіційному сайті також публікує щомісячно прейскурант цін на природний газ.
Враховуючи вищевикладене, просимо вас надати роз’яснення чи є підставою для збільшення вартості ціни за одиницю товару природного газу роздруківки з сайту НКРЕКП, НАК «Нафтогаз» у разі коливання такої ціни на ринку товару і в якій пріоритетності вони можуть бути застосовані, чи це повинна бути довідка Державної служби статистики України або її територіального органу.
2. Замовником двічі відмінено процедуру закупівлі відкритих торгів на підставі абзацу сьомого частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (відхилення всіх тендерних пропозицій). Чи є це підставою для застосування переговорної процедури закупівлі згідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
14.11.2017
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Доброго дня, прошу надати роз'яснення з наступного питання.
Німецько-Український фонд (далі - НУФ) - це юридична особа, яка має специфічний статус (її засновниками є НБУ, Мінфін та юр.особа-нерезидент) та цілі, зокрема, направлені на реалізацію програм фінансування середнього та малого бізнесу в Україні за гроші ЄС (в рамках державних програм та проектів). За своєю структурою НУФ складається з 1 (однієї) особи - виконавчого директора. Більше ніякого персоналу в штаті НУФ не має. Реальне управління (адміністрування) діяльністю НУФ здійснює Державна Установа "Офіс адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва" (далі - Офіс) на підставі відповідного договору.
У НУФ виникла необхідність здійснити закупівлю послуг відповідно до вимог закону.
Враховуючи фактичну відсутність персоналу в НУФ (окрім виконавчого директора), чи буде правомірним, якщо проведення закупівель від імені НУФ буде здійснювати Офіс (із залученням тендреного комітету, створеного в Офісі)? Договором між Офісом та НУФ передбачається можливість здійснення Офісом закупівель для НУФ.
Якщо запропонований варіант не є прийнятним, чи може виконавчий директор НУФ призначити себе уповноваженою особою НУФ для здійснення закупівель? Чи потрібно для цього додаткове рішення вищого органу НУФ (Ради НУФ)? Чи є обов'язковим наявність досвіду роботи у такої уповноваженої особи в сфері державних закупівель не менше 2-х років?
У випадку необхідності готова надати додаткові пояснення або документи.
10.11.2017
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Прошу надати роз'яснення щодо обчислення строків згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), зокрема щодо обчислення строку подання переможцем торгів інформації про відповідність статті 17 Закону. Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з доти оприлюднення на веб - порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2,3,5,6 і 8 частини першої цієї статті. визначення. З якого дня починається відлік 5 днів та який день є кінцевий, якщо останній день буде вихідним?
06.11.2017
Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель
Під час участі у процедурі закупівлі UA-2017-10-06-001542-b (ID: 0400813e5a0c4549951feabf8cda5958) ТОВ НВО «Термосистеми» зіткнулося з ситуацією, яка позбавила нас права на реалізацію свого права на оскарження рішення замовника щодо відхилення нашої пропозиції.
Згідно частини 2 ст.18 ЗУ «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
ТОВ «НВО «Термосистеми» є користувачем авторизованого майданчика «Держзакупівлі он-лайн» з 02.11.2016р. у рамках участі в системі публічних закупівель ProZorro.
Керуючись зазначеним положенням Закону, ТОВ НВО «Термосистеми» намагалося реалізувати своє право на оскарження рішення, але це виявилося неможливим через відсутність технічної можливості подання скарги. Звернувшись до фахівців електронного майданчика, ми отримали відповідь, що можливість подання скарги до Антимонопольного комітету України в межах вказаної норми закону можливо лише у відкритих торгах з публікацією на англійській мові. При цьому, жодних посилань на застосування лише у межах міжнародних закупівель ч.2 ст.18 ЗУ «Про публічні закупівлі» не містить.
Просимо надати роз’яснення:
1. Чи правомірним є обмеження права ТОВ НВО «Термосистеми» на звернення до Антимонопольного комітету України зі скаргою щодо оскарження рішення замовника про відхилення пропозиції у закупівлі UA-2017-10-06-001542-b? Якщо так, то просимо нормативно обґрунтувати.
2. Чи існує законодавче право учасника публічних закупівель на оскарження рішення тендерного комітету замовника про невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації у випадку відхилення цінових пропозицій всіх учасників? Якими ще нормативними актами, окрім Закону України «Про публічні закупівлі», це питання врегульовано?
Наперед вдячні за відповідь!
26.10.2017
Запитання Тема: Відкриті торги
Доброго дня! Підскажіть будь-ласка, відповідно до статті 31 Закону України №922-VIII «Про публічні закупівлі», Замовник може на підставі обґрунтованих причин прийняти рішення щодо відміни торгів або визнати їх такими, що не відбулися. Вичерпний перелік підстав для відміни торгів зазначений в ст. 31 Закону, в тому числі у разі відхилення всіх пропозицій згідно із Законом.
Але електронний майданчик, на якому зареєстрований замовник, не наділений технічною можливістю щодо застосування даної функції. Для відміни торгів необхідно дочекатися завершення періоду оскаржень та закупівля буде автоматично переведена у статус "відмінена" після завершення періоду оскаржень (10 календарних днів з моменту оприлюднення інформації про відхилення тендерної пропозиції останнього учасника).
Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій. При цьому майданчик не має функціоналу для оприлюднення замовником повідомлення про відміну торгів або визнання такими, що не відбулися відповідно до ст. 31 Закону.
Це суперечить Закону України "Про публічні закупівлі" оскільки частиною 3 ст. 31 Закону передбачено, що повідомлення про відміну торгів оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття рішення та автоматично надсилається всім учасникам електронною системою закупівель.
Чи правильно ми розуміємо, що замовник може разом з останнім протоколом про відхилення пропозиції кріпити повідомлення про відміну торгів і розпочати нову процедури відкритих торгів у разі нагальної потреби в закупівлі товару.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання планування закупівель та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону.