Щодо переговорної процедури
Двічі оголошені відкриті торги не відбулися у зв’язку з неподанням жодної пропозиції.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII переговорна процедура застосовується замовником як виняток у разі: п. 4) якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Надайте будь ласка, роз’яснення: Чи можна про здійснені закупівлі за переговорною процедурою змінювати кількість предмету закупівлі та / або очікувану вартість його?
Щодо збільшення очікуваної вартості Оголошена у січні 2019 р багатолотова закупівля медичних матеріалів за процедурою відкриті торги по двох лотах не відбулася, у зв’язку з неподанням жодної пропозиції.
Очікувана вартість визначалася за рекомендаціями Мінекономрозвитку та МОЗ України від 19.12.2018 № 3301-04/55905-03/01.7/33810 з розрахунку тендерної ціни закупівлі аналогічних виробів у минулому році збільшеної на індекс інфляції.
За інформацією можливих постачальників, яким через електронну систему були надіслані запрошення та які брали участь у торгах в минулі роки, участь в наших торгах для них не є економічно вигідною.
Надайте будь ласка, роз’яснення: Чи може тендерний комітет при оголошенні повторної закупівлі збільшити очікувану вартість закупівлі по лоту, і якщо так – чи можливо буде здійснити закупівлю за переговорною процедурою, якщо повторні торги не відбудуться? Чи внесення зміни очікуваної вартості вважається новою закупівлею?
Замовником в рамках Річного плану закупівель на 2018 рік було двічі відмінено відкриті торги на закупівлю пропану-бутану через недостатню кількість учасників. Закупівля товару здійснювалася для забезпечення потреб Замовника на 2019 рік. Замовник планує провести переговорну процедуру на підставі пункту 4 частини 2 статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" вже в рамках Річного плану закупівель на 2019 рік. Замовник має право це зробити чи необхідно проводити відкриті торги у 2019 році і лише у разі їх відміни двічі через недостатню кількість учасників застосувати переговорну процедуру? Інформація у запиті 156/2017 не містить відповіді на дане питання, оскільки стосується проведення відкритих торгів і переговорної процедури в межах Річного плану на один рік.
Разом з тим, рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів закріплених у статті 3 Закону.
Крім того, виходячи зі змісту статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Міжнародні торги 1 раз було два учасника 1 допущенний не вілбулися. 2 раз 4 учасника один допущенний не відбулися. Чи може замвник застосувати переговору процедуру?
Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення виходячи з наступних обставин. Між КП «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ» (ЄДРПОУ 31074340) та ТзОВ "ЗЕОНБУД" (ЄДРПОУ 35917061) 10.05.2018 року було укладено договір № 132017Р із застосуванням переговорної процедури (UA-2018-04-20-000587-c), на строк до 09.12.2021 року. Додатковою угодою №1 від 10.05.2018 року було встановлено вартість послуг на період з 01.05.2018 року до 31.12.2018 року, що становила – 156163, 68 грн. Додатковою угодою №2 від 19.12.2018 року було зменшено вартість послуг і загальна ціна договору становила 64781,84 грн., умови додаткової угоди були виконані в повному обсязі, відповідно до б’юджетного фінансування на 2018 рік.
Чи достатньо юридичних підстав для укладання додаткової угоди №3 на 2019 бюджетний рік в рамках договору, який діє до 09.12.2021 року, що укладений за підсумками переговорної процедури з ТзОВ "ЗЕОНБУД" (ЄДРПОУ 35917061) у 2018 році?
Чи є обов’язкова необхідність попередній договір розривати і укладати новий договір за переговорною процедурою у 2019 році?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.