24.01.2019
Запитання Тема: Тендерна документація
У 2015 році ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»), яке виконує функції Національного органу стандартизації, були видані відповідні накази про скасування ГОСТів із втратою чинності протягом 2016-2018 років та з повною відмовою від них, починаючи з 1 січня 2019 року. Отже, відповідно до Наказу ДП «УкрНДНЦ» «Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року» з 01.01.2019 року ряд ГОСТів втратили чинність, серед яких: ГОСТ 16442-80, 1508-78, 6323-79, 839-80, 15150-69, 18410-73, 2990-78, 22483, 10348-80, 24641-81.
ГОСТ, який скасовано національним органом стандартизації не має статусу нормативного документу. Тому виробники не можуть в свої документах посилатись на ГОСТи, оскільки вони не є чинними та не визнані органом стандартизації.
На сьогоднішній день більшість замовників, які оголошують закупівлі в системі ProZorro посилаються в тендерній документації на вищезазначені скасовані ГОСТи та вимагають, щоб продукція їм відповідала. Просимо надати роз’яснення чи законні вимоги замовників, щодо посилання на недіючі ГОСТИ в тендерній документації, адже Учасник чи виробник не може посилатись в документах на нечинні стандарти. Також, просимо надати роз’яснення щодо того, які стандарти використовувати та на які посилатись при виробництві кабельно-провідникової продукції?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
14.01.2019
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Просимо дати роз'яснення щодо можливості застосування переговорної процедури відповідно до п.4 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" у разі, коли відкриті торги були двічі відмінені внаслідок того, що пропозиція лише одного учасника була допущена до аукціону, а пропозиції ще двох учасників були відхилені через невідповідність кваліфікаційним критеріям, встановленим тендерною документацією,а саме - відсутність матеріально-техніченої бази та працівників відповідної кваліфікації (персоналу, необхідного для надання послуги, що закуповується).
10.01.2019
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Нами було двічі відмінено тендер на електричну енергію через відсутність достатньої кількості учасників, Відповідно до п. 4 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» можемо застосувати переговорну процедуру при умові, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тедерній документації. У тендерній документації було передбачено, що учасник повинен надати відповідні документи на підтвердження відсутності підстав для відмови в участі процедури закупівлі відповідно до ст.17 Закону.
При зверненні нами до ПРАТ «Харківенергозбут», який є постачальником універсальної послуги, було отримано відмову в наданні вищевказаних документів.
Відповідно до законодавства інші організації, які надають послуги на постачання електричної енергії, мають змогу надати їх тільки з наступного місяця, а не з 01.01.2019 р. Наразі ми знаходимося в ситуації, яка змушує нас провести переговори з надавачем універсальної послуги, без надання ними документів, що підтвердження відсутності підстав для відмови в участі процедури закупівлі відповідно до ст.17 Закону.
Просимо Вас надати роз’яснення, що мається на увазі під терміном «вимоги до учасника» відповідно до п. 4 статті 35 Закону. Чи повинен учасник з яким проводяться переговори відповідно до п. 4 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» надати документів, що підтверджуть відсутності підстав для відмови в участі процедури закупівлі відповідно до ст.17 Закону?
01.11.2018
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
У звֹ’язку з цим, просимо надати інформацію:
1) чи можливо в переговорній процедурі збільшити очікувану вартість?
2) чи можливо проводити переговорну процедуру відповідно до пункту 4 частини другої статті 35, якщо під час другої процедури відкритих торгів було змінено строк поставки товару?
3) чи належать до предмета закупівлі, його технічних та якісних характеристик вимоги до:
строків гарантійних зобов’язань (строк гарантії на товар та строк усунення дефектів та таке інше),
приймальних випробувань товару (наприклад, в відкритих торгах не було вимоги до здійснення приймальних випробувань, а під час проведення переговорної процедури така потреба виникла та навпаки)?
4) Вимоги до учасника - це кваліфікаційні вимоги та документи, що вимагались при проведенні відкритих торгів на їх підтвердження, чи щось ще?
11.09.2018
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Відповідно до положень ст.. 35 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема п. 4 ч. 2 зазначеної статті, замовникам надано право застосовувати переговорну процедуру закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників. Також зі змісту п. 4 ч. 2 ст. 35 вище зазначеного закону випливає, що під час застосування переговорної процедури, у разі якщо двічі було відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Виникає наступне питання.
Чи відноситься проект договору про закупівлю, який є частиною тендерної документації, до тих вимог до учасників, що вказані в п. 4 ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про публічні закупівлі»??? Чи повинен договір, який укладений в результаті проведення переговорів з підстав зазначених у п. 4 ч. 2 ст. 35 закону, НЕ відрізнятися від проекту договору, що є у тендерній документації?
Зарання дякую за відповідь