21.04.2021
Запитання Тема: Інше
Щодо застосування законодавства у сфері закупівель, а саме: підпункт 5 пункту 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»: «товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах».
1) Чи відносяться органи місцевого самоврядування до підпункту 5 пункту 6 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі".
2) Чи мають повноваження органи місцевого самоврядування встановлювати ціни (тарифи) на медичні послуги.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Разом з тим, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 714/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/inforez/Details?id=9045d90f-a461-46ff-8b69-f0071cc0b93a&lang=uk-UA
Щодо питання 2
При цьому, повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) затверджені постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 1996 року (зі змінами) № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)"
Водночас, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 розміщено лист від 04.06.2020 №3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
21.04.2021
Запитання Тема: Інше
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Законом встановлено, що заплановані закупівлі включаються до річного плану. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема, повинен містити термін дії договору. Водночас всі закупівлі та звіти про укладені договори, обов’язково прив’язуються до плану закупівель, який формується за річним принципом (з 01 січня по 31 грудня кожного року).
При цьому, термін дії окремих договорів регулюються спеціальними законами та становить один рік з моменту його укладення. Наприклад, якщо договір укладений 02.02.2020, то строк його дії до 02.02.2021. Зокрема, це стосується: послуг страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (ЗУ «Про страхування»), телекомунікаційні послуги (ЗУ «Про телекомунікації»), послуги інтернет-провайдингу (послуги віртуального хостингу, оренди віртуальних виділених серверів, реєстрації доменних імен в мережі Інтернет) тощо.
Варто зазначити, що організація публічних закупівель та відображення в електронній системі закупівель, які виходять за межі календарного року, є неможливою. Це створює конфлікт між законодавством України про публічні закупівлі та спеціальним законодавством в окремих сферах господарювання.
Враховуючи зазначене, просимо надати роз'яснення яким чином слід проводити закупівлі та оприлюднювати договори про закупівлю, укладеними без використання електронної системи закупівель, термін дії яких не збігається із календарним роком річного плану закупівель.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель) та запиті № 627/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA
При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
09.04.2021
Запитання Тема: Інше
У 2011 р селищною радою створено комунальне підприєство "Комунал-Сервіс", метою створення підприємства є, в тому числі, санітарна очистка і прибирання селища, вивезення побутових відходів з території селища, експлуатація доріг, переходів, інженерний захист об’єктів благоустрою, ремонтно-будівельні роботи на об’єктах благоустрою, здійснення перевірок щодо екологічного забруднення..
Згідно рішення від 2011 р «Про вилучення об’єктів благоустрою та передачу повноважень на постійне утримування, експлуатацію» та акту передачі об’єктів благоустрою КП «Комунал-Сервіс» , на баланс комунального підприємства «Комунал-Сервіс» передано об’єкти зовнішнього благоустрою, а саме: вулиці, провулки, тротуари, сквери, парки, кладовища, тощо, які підлягають прибиранню відповідно даної закупівлі. Відповідно до п.1 п. «а» ст.30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та п.6. п.«а» ст. 30 даного Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню та вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин.
Частиною третьою статті 20 «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
У 2021 року селищною радою затверджено Програму благоустрою території відповідної територіальної громади на 2021-2023 роки, згідно якої кошти з місцевого бюджету перераховуються отримувачу бюджетних коштів комунальному підприємству, що є балансоутримувачем комунального майна. Заходи, передбачені Програмою, буде виконувати саме комунальне підприємство.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Далі, частиною 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Водночас вимоги цього Закону не розповсюджуються на відносини суб"єктів щодо проведення конкурсів та укладені договори, які не є договорами про закупівлю у розумінні Закону та не передбачають здійснення придбання замовниками товарів, робіт і послуг.
Таким чином, прошу надати розяснення чи прошу роз’яснити чи для перерахування коштів місцевою радою комунальному підприємству, що є балансоутримувачем об’єктів благоустрою, необхідним є проведення процедур закупівлі, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі»
02.04.2021
Запитання Тема: Інше
Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про доступ до публічної інформації», Акціонерне товариство «Банк Інвестицій та Заощаджень» в особі представника Мартиненка Олександра Васильовича (за довіреністю), звертається із наступним запитом про роз’яснення пункту 4 наказу «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року.
Згідно із підпунктом 9 пункту 3 Постанови НБУ «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» № 639 від 15.12.2004 року, гарантія – це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Пунктом 4 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року, зазначено, що у реквізитах гарантії повинна міститися наступна інформація:
1) щодо повного найменування гаранта зазначається інформація:
— повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, його категорія;
— код банку (у разі наявності);
— адреса місцезнаходження; поштова адреса для листування;
— адреса електронної пошти гаранта, на яку отримуються документи;
— SWIFT-адреса гаранта;
Відповідно до частини 4 вищезазначеної статті, передбачено категорії замовників, що використовуються у Законі України «Про публічні закупівлі»:
1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
2) органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті;
3) підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті;
4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті.
Отже, в розумінні вищезазначених норм вбачається, що до категорій замовників та учасників процедури закупівлі відносяться приватні та державні органи, тому у реквізитах гарантії щодо бенефіціара та принципала слід зазначити до якої форми власності вони належать (органи державної влади, приватні підприємства, тощо).
Однак, на теперішній час ця інформація є непідтвердженою.
До того ж, станом на сьогодні, чинним законодавством не передбачено, до якої категорії віднесено Гаранта та яку інформацію зазначати у гарантії щодо Банку-Гаранта.
Таким чином, керуючись частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо Вас роз’яснити пункт 4 наказу «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року та надати розширену інформацію включаючи, але необмежуючись:
1. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Гаранта в розділі «його категорія»?
2. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Бенефіціара в розділі «його категорія»?
3. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Принципала в розділі «його категорія»?
01.04.2021
Запитання Тема: Інше
Доброго дня. 19.03.2021 набрали чинності вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Вимогами передбачено, зокрема, зазначення в гарантії категорії гаранта, принципала та бенефіціара. Законом України "Про публічні закупівлі" конкретно визначені категорії лише бенефіціарів (замовників).
Підкажіть, будь-ласка, за якими критеріями визначаються категорії гарантів та принципалів, а також яку категорію бенефіціара зазначати, якщо в оголошенні про процедуру закупівлі вона не вказана?
Дякую.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – Вимоги), якими передбачено, що в реквізитах гарантії мають зазначатися, зокрема категорії гаранта (банку, інших фінансових установ та страхових організацій), принципала (учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі) та бенефіціара (замовника).
Слід зазначити, що виходячи зі змісту пункту 2 Вимог терміни, зазначені у Вимогах і формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, затвердженій цим наказом, вживаються у значеннях, визначених Законом.
Так, категорії замовників, що використовуються у Законі, установлені частиною четвертою статті 2 Закону.
Докладніше про категорії замовників в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Отже, інформація про категорію відповідного суб"єкта у реквізитах відповідно до Закону та Вимог вказується у разі, якщо такий суб"єкт є замовником у розумінні Закону.
Крім цього, згідно з статтею 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, у тому числі щодо категорії бенефіціара, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Поряд з цим інформація щодо категорії гаранта та принципала зазначається у разі, якщо визначення такої категорії передбачено законодавством, що регулює діяльність такого суб’єкта.