Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
21.07.2023
Запитання      Тема: Інше
Наша установа відповідно до п. 12 ст. 2 Бюджетного Кодексу України повністю утримується за рахунок місцевого бюджету. Плануємо здійснити закупівлю персональних комп’ютерів, а саме автоматизованих робочих місць в комплекті (системний блок, клавіатура, миша, монітор). Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 № 332 «Про граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету» (далі - Постанова) затверджено граничні суми витрат на придбання окремих видів товарів, що придбаваються за рахунок державного бюджету. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 № 102 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2001 р. №332» були внесені зміни. У пункті 1 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 «Затвердити граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання та утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, республіканського Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів», слова «республіканського Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів» - вилучені. Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 рекомендовано органам місцевого самоврядування затвердити протягом місяця граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів. На виконання пункту 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 не були затверджені граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів. Отже, у зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення щодо обов’язку врахування в роботі постанови КМУ від 04.04.2001 № 332, якщо відповідний розпорядчий документ згідно пункту 2 постанови КМУ від 04.02.2016 № 102 не був затверджений, та якими граничними сумами ми маємо керуватися при плануванні закупівлі персональних комп’ютерів, а саме автоматизованих робочих місць в комплекті (системний блок, клавіатура, миша, монітор), якщо наша установа утримується за рахунок місцевого бюджету.
Відповідь
19.07.2023
Запитання      Тема: Інше
1. Чи передбачено нормативно-правовими актами України ведення Реєстру постійних постачальників, які має вести підприємство, установа, організація, благодійний фонд, громадська організація ? Чи є затверджена форма такого Реєстру та періодичність його перезатвердження? 2. Чи може у громадській організації діяти тендерний комітете, якщо це вимоги Донора щоб рішення щодо закупівель приймалось комітетом? 3. Чи передбачено оформлення оціночних відомостей учасників торгів (кожним членом тендерного комітету, уповноваженою особою), і фінальну- зведену, з детальним обґрунтуванням вибору того чи іншого учасника?
Відповідь
11.07.2023
Запитання      Тема: Відкриті торги
Приймаючи участь в процедурах відкритих закупівель наше Товариство, як потенційний учасник зустрілося з такою проблематикою, при оголошенні закупівлі Замовник в своїй тендерній документації встановлює вимогу, що вартість послуг, які учасник планує надавати, повинна враховувати всі податки та збори ( в тому числі податок на додану вартість ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ. Основним критерієм, що впливає на розрахунок вартості послуг є заробітна праця найманого працівника, розмір мінімальної ставки якої встановлений на законодавчому рівні та станом на сьогодні в погодинному розрахунку становить 40,46 грн. Ми маємо негативний досвід участі в закупівлі (де безпосередньо нас не визнали переможцем закупівлі) в якій замовник вимагав надати калькуляцію вартості послуг, учасник якого визнали переможцем закупівлі в поданій калькуляції в графі «заробітна плата» вказав суму вартості години нижчу встановленого Законом розміру мінімальної заробітної плати. Скарга подана до АМКУ з даного приводу задоволена не була, з мотивацією, що замовник не ставив в тендерній документації такої вимоги. В подальшому приймаючи участь ще в ряді процедур закупівлі, в період уточнень зверталися з питанням до замовників чи буде вважатися ними порушенням вимог тендерної документації не дотримання вимог трудового законодавства, нормативних та розпорядчих документів Міністерства соціальної політики України, щодо забезпечення гідного рівня заробітної плати охоронників (не нижче рівня мінімальної заробітної плати відповідно до норм чинного законодавства України) та забезпечення виконання в повному обсязі вимог законодавства України щодо додаткового захисту, оплати праці охоронників (доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Конкретних відповідей з даного приводу не отримали, а приймаючи участь в закупівлях зустрілися з тим, що переможцями даних процедур стають учасники, які надали тендерні пропозиції вартість яких в цілому (з урахуванням всіх податкових навантажень) в погодинному розрахунку є меншою законодавчо встановленого рівня мінімальної заробітної плати. Просимо роз’яснити: -який механізм забезпечення законності з урахуванням наведеної вище проблематики -який механізм узагальненого інформування потенційних замовників щодо унеможливлення укладання договорів на надання послуг, вартість яких не дозволяє забезпечувати соціальні гарантії найманих працівників
Відповідь
26.06.2023
Запитання      Тема: Інше
Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі передбачені вимогами статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». В свою чергу пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів». У відповідності до частини 9 Постанови №1178 від 12.10.2022 року «Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями». Наведені вище вимоги Законів містять імперативні норми, з приводу передбачених обмежень/заборон щодо участі у процедурі закупівель за невиконання котрих існує окремо визначена відповідальність. Разом з тим, із здійсненого аналізу вимог чинного законодавства України не вбачається будь-яких інших заборон у напрямі можливості прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі». Тобто іншими словами чинне законодавство України не передбачає жодних заборон у напрямі можливості укладення договорів з державними та/або муніципальними установами без застосування процедур із закупівель або спрощених закупівель. Крім того, здійснений аналіз діючого законодавства дає підстави стверджувати про те, що директор та/або власник притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності суб’єкта господарювання не обмеженні у праві щодо участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» у тому числі, але не обмежуючись у якості фізичної особи-підприємця. На цій підставі, просимо надати відповідь роз’яснювального характеру котрою 1. Підтвердити або спростувати правомірність прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг, без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі» суб’єктом господарювання котрий протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 2. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», від імені інших суб’єктів господарювання (в особі власника та/або директора). 3. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у якості фізичної особи-підприємця.
Відповідь
23.06.2023
Запитання      Тема: Інше
Звернутись до Міністерства економіки України щодо надання роз’яснення мене, як уповноважену особу, змусила неоднозначність тлумачення порядку визначення переможця після відхилення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, про що сказано в абзацах 5-му та 6-му пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного станув Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості). В абзаці 5-му мова іде про порядок завершення процедури закупівлі у разі коли тендерна пропозиція переможця, з певних причин, визначених підпунктом 3 пункту 44-го Особливостей, була відхилена. При цьому, вибір чергового переможця серед решти учасників відбувається шляхом оцінки їх тендерних пропозицій вимогам тендерної документації та врахування принципу економічної вигоди за результатами аукціону. Саме посилання на словосполучення «може бути визначена» заплутує ситуацію з критерієм «найбільш економічної вигідної» тендерної пропозиції. В абзаці 6-му наводиться порядок розгляду наступної тендерної пропозиції, якщо мало місце відхилення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції. В даному випадку порядок продовження процедури абсолютно чіткий і повністю відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». Поясніть будь ласка, чим відрізняються вимоги викладені в абзацах 5-му та 6-му пункту 49 Особливостей. Якщо вони абсолютно ідентичні то навіщо про одне і теж писати два рази та і ще абсолютно іншими словами? Чи можливо я щось не так розумію? Підкажіть! Вдячний за надану допомогу.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json