Уповноваженою особою військової частини було оприлюднено технічну документацію на платформі е-тендер, яка містить таємну інформацію. Ця інформація тепер має відкритий доступ. Чи можливо приховати ці документи або всю закупівлю, або скасувати її, з вилученням всіх матеріалів з майданчику?

При підготовці тендерної документації для закупівлі послуги з поточного ремонту приміщень виявилось, що хоча рішенням міської ради виділено кошти на поточний ремонт, але до проєкту рішення додавали зведений кошторисний розрахунок, який був додатком до комерційної пропозиції, для визначення приблизнї вартості послуг. І в цьому зведеному кошторисі передбачено 1,5 відсотки від вартості послуг з поточного ремонту для здійснення технічного нагляду. При проведенні поточного ремонту технічний нагляд є правом, а не обов!язком замовника. Скажіть будь ласка, чи може уповноважена особа самостійно виокремити із загальної суми виділеної на поточний ремонт 1,5 відсотка від вартості та провести окрему закупівлю послуг з технічного нагляду? Чи потрібно внести зміни в рішення міської ради та або в розрахунок до кошторису? Дякую

під час перебування у відпустці Уповноваженої особи, установа уклала і проплатила договір на суму 3000 грн. Зміни до річного плану оприлюднені не були. з дати укладення пройшло 3 тижні. Що робити в цьому випадку Уповноваженій особі? Оприлюднити зміни із порушенням строків, чи не робити з цим нічого?

Добрий день. Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника. Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб. Під час організації Управлінням державної охорони України закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб було використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів. Проте, на думку Рахункової палати, призначити (визначити) уповноважену особу можливо тільки одним із трьох способів, які визначені частиною першою статті 11 Закону, а у разі використання одночасно декількох способів є порушенням вимог Закону. З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника.

Пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженою постановою НКРЕКП від 12.10.2022 №1178 (далі – Особливості), визначено підстави для зміни істотних умов договору. Підставою для зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із коливанням ціни такого товару на ринку є документальне підтвердження такого коливання. У договорах про закупівлю електричної енергії для порівняння ринкових цін, як правило, обирається один з організованих його сегментів – ринок «на добу наперед» (РДН). В залежності від умов договору, документальним підтвердженням такого коливання може бути документ, виданий уповноваженою організацією : ДП «Держзовнішінформ», Торгово-промисловою палатою України тощо, або дані з офіційного сайту АТ «Оператор ринку» (www.oree.com.ua). Причому, як слідує з вищезазначеного положення, відсоток збільшення ціни товару в договорі, повинен визначатись пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Підставою для зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із зміною регульованих цін (тарифів), зокрема тарифу на послуги з передачі електричної енергії є відповідний нормативно-правовий документ, що видається Регулятором (НКРЕКП). Зазначений тариф не включений до ціни електричної енергії, що торгується на організованих сегментах ринку і не впливає на зміну такої ціни, проте є складовою ціни електричної енергії для кінцевого споживача. У випадку зміни тарифу, зміна договірної ціни відбувається на різницю зміни такого тарифу у порівнянні із попередньою його величиною, а не, наприклад, ціною електричної енергії на організованих сегментах ринку. Отже, підстави зміни договірної ціну у зв’язку із коливанням ціни на ринку та у зв’язку із зміною регульованих цін (тарифів), зокрема тарифу на послуги з передачі електричної енергії є різними за своєю природою та підставами. А тому визначення пропорційності зміни ціни повинно відбуватися у порівнянні із попередніми змінами до договору, що мали місце на тих самих підставах. Відповідно, в ситуації, коли підставою для зміни договірної ціни є коливання ціни на ринку товару, порівняння цін необхідно проводити до цін, що склалися на ринку на момент укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару саме у зв’язку із коливанням ціни на ринку, а не у зв’язку із іншою причиною, що була раніше підставою для внесення змін до договору та зміни ціни за одиницю товару. З огляду на викладене вище, просимо надати роз’яснення - чи правильним є при обґрунтуванні підставності зміни договірної ціни постачання електричної енергії у зв’язку із коливанням цін на ринку «на добу наперед» порівнювати діючі ринкові ціни із цінами на дату укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із коливанням ціни на ринку «на добу наперед», а не зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії?