gov.ua Державні сайти України

Мінекономіки Інформаційні ресурси

Міністерство економіки України

Про Міністерство

Керівництво Структура Міністерства Команда підтримки реформ (Reform Support Team) Плани та звіти Правові засади діяльності Взаємодія з державними органами влади Внутрішній контроль Вакансії Підвідомчі організації Контакти Адреса Історія

Діяльність

Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility” Гуманітарне розмінування Інтелектуальна власність Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування Промислова політика Корпоративне управління та реформування державної власності Економіка оборони і безпеки Інноваційна діяльність Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво Умови праці Трудова міграція Публічні закупівлі Соціальний діалог Сфера зайнятості Адміністративні послуги Розвиток торгівлі та захист прав споживачів Регуляторна діяльність Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції Міжнародна торгівля Преференційні торговельні угоди Діяльність України у Світовій організації торгівлі Регулювання товарного біржового ринку Торговельний захист Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС Співробітництво з НАТО Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії Технічне регулювання

Бізнесу

Інвестиції в Україну та відновлення економіки Cемінари для бізнесу: Операції в Україні, що фінансуються Світовим банком і Цільовим фондом URTF Приватизація триває: менше держави в економіці єРобота: Гранти від держави на відкриття чи розвиток бізнесу Санкційний контрнаступ України Розвиток малого і середнього підприємництва Бізнес-клімат Державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності

Громадськості

Звернення громадян Електронне звернення Громадська рада при Міністерстві та громадська експертиза Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні Міністерства Доступ до публічної інформації Виконання Закону України “Про очищення влади” Запобігання проявам корупції Безоплатна правова допомога Доступна іпотека: державна допомога у придбанні житла “Армія відновлення”: відбудовуємо країну

Воєнний стан: громадянам та бізнесу

Громадянам Бізнесу Воєнна економіка, бронювання працівників Пошук вхідної кореспонденції від ГШ ЗС України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель

Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях

Умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Та

Або

За винятком

Додаткова умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Шукати за номером звернення

Номер

Рiк

Bідібрати результати

За темою

За тегами

Останні запити та відповіді

Сортувати за

Очистити

08.04.2021

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

4352 / 4389

1. Чи має достатніх правових підстав Товариство у випадку закупівлі незапланованих (аварійних) робіт (послуг) з ремонту техніки /товарів (запчастин), застосувати положення пп.3 частини 7 ст. 3 Закону, а саме: придбати роботи (послуги) без застосування порядку проведення спрощених закупівель якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі? Чи не будуть кваліфікуватися дії Товариства, як порушення у разі здійснення протягом календарного року таких закупівель та перевищення вартісних меж, встановлених цією ж статтею у разі сумування зазначених закупівель за одним кодом ДК 021:2015 «ЄЗС»? 2. Якщо все ж таки Товариство (Замовник) проведе спрощену закупівлю/відкриті торги на основні види ремонтів автотранспортних засобів та спецтехніки чи можлива дозакупівля у того самого учасника-переможця такої процедури на підставі п.5 ч.7 ст. 3 Закону аналогічних робіт(послуг) з ремонту транспорту, не врахованих при проведенні вищезазначених процедур? 3. При придбанні замовником товарів, робіт, послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставах встановлених ч.7 ст.3 Закону, зокрема п.1 – чи можливе придбання за таким договором товарів, робіт, послуг з лінійки продукції (чи аналогічних робіт, послуг), що підпадає під зазначений код при закупівлі в межах суми укладеного договору?

Відповідь

07.04.2021

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

3190 / 3155

Шановні, прошу надати консультацію з наступного питання. Відповідно до Вашого наказу 14.12.2020 № 2628 у назві валюти, у якій надається гарантія, зазначається валюта, у якій надається гарантія, та її цифровий і літерний код відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34. В наказі № 34 немає цифрового та літерного коду гривні. Тобто, якщо в наказі № 34 не зазначено цифрового та літерного коду гривні виходить, що замовники не вправі вимагати надання гарантії в гривні?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

У свою чергу, 19.03.2021 набув чинності Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 №2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції”.

Водночас відповідно до статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України

Тому, оскільки наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції" погоджувався Національним банком України, то з питання визначення цифрового і літерного коду гривні слід звертатися до Національного банку України.

Своєю чергою, у зв’язку з виникненням питань, що стосуються наказу від 14.12.2020 No 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” в частині визначення нормативно–правового акту, яким затверджено цифровий та літерний код національної валюти гривні, Мінекономіки листом від 16.04.2021 № 3304-04/23072-03 звернулося до Національного банку України за відповідною інформацією в межах компетенції. Після отримання відповіді суб'єкти сфери публічних закупівель будуть поінформовані додатково.

Крім того, пропонуємо ознайомитися із запитом 572/2021 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0dc2ff0d-ae9a-4c0f-8b61-e1569741fc5e&lang=uk-UA

05.04.2021

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

3287 / 3393

Замовник провів допорогову(спрощену) процедуру по закупівлі послуг на ремонт трьох автомобілів. В результаті цієї закупівлі було зекономлено 60 000 грн. Також замовник провів відкриті торги на запчастини код ДК 021:2015 34330000-9. Підприємство нещодавно отримало один новий автомобіль і тепер існує потреба у закупівлі запчастин і послуг по ремонту цього автомобіля (ТО і поточні ремонти). Чи можемо укласти пряму угоду по ДК 021:2015 - 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання з поставкою запчастин на зекономлену суму - 60 000 грн. з переможцем допорогової(спрощеної) закупівлі, що вже відбулась? Чи необхідно проводити нову закупівлю по окремих частинах закупки згідно ДК 021:2015 - 50110000-9 та 34330000-9? Як нам діяти?

Відповідь

02.04.2021

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3794 / 4046

Косенко Ілля Володимирович м. Харків, вул. Плеханівська, 25 Доброго дня! Пишу вам що до закупівлі з ідентифікатором UA-2020-12-31-003899-c Замовник двічі, порушуючи закон, намагався скасувати торги (обидва протоколи про скасування були успішно оскаржені в АМКУ) Термін дії тендерних пропозицій за цією закупівлею складає 90 днів. Враховуючи постійні протоколи від замовника про "продовження терміну розгляду пропозиції" та дві процедури оскарження (до 30 днів на виконання кожного з рішень АМКУ, до трьох днів на прийняття скарги, до 7 днів на розгляд, та до 20 днів на кваліфікацію), незабаром сплине термін дії усіх тендерних пропозицій по цій закупівлі, і пропозиції моєї компанії також. У зв'язку з цим, мені здається що замовник на законних підставах зможе скасувати закупівлю. Тобто, законно зробити те що двічі намагався зробити незаконно. Чи є вихід з такої ситуації? Чи буде законним скасування закупівлі у такому випадку? Чи є законні інструменти, що забороняють відміну тендеру?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 2455/2020 за посиланням:

https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA

Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Водночас згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.

02.04.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3244 / 3328

Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про доступ до публічної інформації», Акціонерне товариство «Банк Інвестицій та Заощаджень» в особі представника Мартиненка Олександра Васильовича (за довіреністю), звертається із наступним запитом про роз’яснення пункту 4 наказу «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року. Згідно із підпунктом 9 пункту 3 Постанови НБУ «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» № 639 від 15.12.2004 року, гарантія – це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії. Пунктом 4 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року, зазначено, що у реквізитах гарантії повинна міститися наступна інформація: 1) щодо повного найменування гаранта зазначається інформація: — повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, його категорія; — код банку (у разі наявності); — адреса місцезнаходження; поштова адреса для листування; — адреса електронної пошти гаранта, на яку отримуються документи; — SWIFT-адреса гаранта; Відповідно до частини 4 вищезазначеної статті, передбачено категорії замовників, що використовуються у Законі України «Про публічні закупівлі»: 1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; 2) органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті; 3) підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті; 4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті. Отже, в розумінні вищезазначених норм вбачається, що до категорій замовників та учасників процедури закупівлі відносяться приватні та державні органи, тому у реквізитах гарантії щодо бенефіціара та принципала слід зазначити до якої форми власності вони належать (органи державної влади, приватні підприємства, тощо). Однак, на теперішній час ця інформація є непідтвердженою. До того ж, станом на сьогодні, чинним законодавством не передбачено, до якої категорії віднесено Гаранта та яку інформацію зазначати у гарантії щодо Банку-Гаранта. Таким чином, керуючись частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо Вас роз’яснити пункт 4 наказу «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року та надати розширену інформацію включаючи, але необмежуючись: 1. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Гаранта в розділі «його категорія»? 2. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Бенефіціара в розділі «його категорія»? 3. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Принципала в розділі «його категорія»?

Відповідь

Консультації з питань публічних закупівель

Підписка на новини