03.02.2022
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
У відповіді 1374/2020 Вами зазначається, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках».
У інших випадках застосування ч 3 ст 631 не є можливим, оскільки договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону) та рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
Просимо надати роз’яснення з посилання на відповідні нормативні-правові акти: чи може (або чому не може) замовник застосувати у переговорній процедурі закупівлі ч. 3 ст 631 ЦКУ з укладанням договору 14.01.2022 та строком дії (постачанням товару/надання послуг) з 01.01.2022, якщо двоє торгів не відбулись у зв’язку з подання менш ніж 2 пропозицій (1 торги не відбулись 01.12.2021, 2 торги не відбулись 17.01.2021). Отже, акцептуємо, замовник проводить відкриті торги, які не відбулись 01.12.2021 (жодного учасника), одразу замовник оголосив повторні відкриті торги, які теж не відбулись 17.01.2021 (жодного учасника). На початку 2022 року замовник оголосив переговорну процедура та уклав договір 14.01.2022, чому замовник не має право застосовувати ч. 3 статті 631 ЦКУ з строком постачання товару/надання послуг з 01.01.2022?.
Звертаю увагу, що період постачання товару/надання послуг не входить у строк проведення відкритих торгів, а тому не порушуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та вимоги Цивільного кодексу України. У свою чергу, переговорна процедура застосована у відповідності до вимог закону як вийняток, а саме наявності умови якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Також звертаю Вашу увагу, що не зважаючи на спосіб проведення переговорної процедури рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України по будь-яким пунктам частини другої статті 40 Закону.
Відповідь
Шановний користувачу повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містять інформацію з питання, зазначеного у зверненні: https://infobox.prozorro.org/articles/zastosuvannya-631-statti-cku-v-zakupivlyah-prozorro
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
Водночас застосування частини третьої статті 631 ЦК України до договорів про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статі 40 Закону) в яких є альтернативний постачальник, надавач послуг, виконавець робіт, не можна встановити, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.
19.01.2017
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Товариством планується закупівля інформаційних послуг з розміщення інформації у публічних виданнях. Згідно ДК 021:2015 послуги інформаційних агентств (92400000-5)не містить поділу на клас, який в свою чергу не має поділу на категорії. З 17-го січня поточного року визначення предмету закупівлю здійснюється за показником четвертої цифри ДК 021:2015.
Так само як і під час закупівлі товарів:
- 39200000-4 меблева фурнітура;
- 39254000-7 пристрої для вимірювання часу.
Питання: За якою цифрою визначати предмет закупівлі послуг, а також товарів, які за ДК 021:2015 мають код, який в свою чергу поділяється лише на групу (третя цифру), а в деяких випадках наявна тільки група та категорія (лише третя та п'ята цифри)? Дякую.
Відповідь
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
13.03.2019
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Чи можливо в договорі про закупівлю, який укладається за результатами переговірної процедури закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону “Про публічні закупівлі” (замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників), встановити, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли до його укладення (частина третя статті 631 Цивільного кодексу України), а саме з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу рішення про намір укласти договір?
30.05.2018
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
При проведенні експертизи кошторисної документації у відповідальних виконавців (експертів) постійно виникає питання, а саме:
Будівництво, яке здійснюватиметься за рахунок бюджетного фінансування, замовником отримано позитивний звіт в 2017році за всіма напрямками на капітальний ремонт будівлі. При визначенні загальної кошторисної вартості капітального ремонту цього об’єкту в 2017 році, було погоджено рівень заробітної плати у розмірі 5500 грн, що відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві 3,8 при виконанні робіт у звичайних умовах.
По цьому об’єкту Замовник провів тендерну процедуру в 2018 році та уклав договір на виконання робіт з підрядною організацією (договірна ціна тверда). Після чого, підготував завдання на коригування робочого проекту по об’єкту капітального ремонту (для уточнення обсягів, видів робіт та цін на матеріальні ресурси), та затвердив заробітну плату на рівні 7500 грн для середнього розряду складності робіт у будівництві 3,8 при виконанні робіт у звичайних умовах і звернувся до проектної організації з проханням про перерахунок кошторисної документації.
Прошу надати роз’яснення з вище викладеного питання, а саме: чи можна перераховувати рівень заробітної плати будівельників на залишки робіт під час перезатвердження або коригування проекту, якщо вже визначена підрядна організація та укладений договір на виконання робіт (договірна ціна тверда) з затвердженим розрахунком заробітної плати (додаток до договору-підряду)?