Доброго дня. Надайте розяснення, з приводу відшкодування різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Виконавчим комітетом затверджено тариф на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству для населення, а різницю в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між економічно обгрунтованим та затвердженим відшкодовувати на себе взяв виконком. Питання: Чи потрібно оприлюднювати договір на відшкодування різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та формувати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у системі прозорро з обгрунтуванням, так як сама договору перевищує 100 тис. грн.

Підкажіть будь ласка до якого коду класифікатора ДК 021-2015 (CPV) відноситься закупівля послуги з розміщення обладнання на площадках Виконавця (колокейшн)

НАКАЗ Міністерськва фінансів 02.03.2012 № 309 дозволяє укласти договір у поточному році на наступний і зареєструвати його у казначействі протягом 7 днів після затвердження кошторису і це не буде порушенням. Проте думки розділилися. Половина статей пишуть, що ця норма не поширюється на ЗАПИТ ЦІНИ ПРОПОЗИЦІЙ, тільки так можна проводити відкриті торги чи прямий договір, а половина пише, що можна так проводити і запит ціни пропозицій. Тож чи можна укладати договір на 2024 рік за запитом ціни пропозицій і реєструвати його протягом семи днів з дня затвердження кашторису. Чи не буду це порушенням. Бо геть нічого не зрозуміло вже.

Замовником заключено договір на закупівлю електричної енергії відповідно до абз.6 пп.5 п.13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості) з постачальником універсальної послуги. У договорі зафіксований ціну за одинцю товару (тариф) за 1 кВт*год тільки за січень, обсяг закупівлі на весь рік та загальна сума договору. Згідно методики НКРЕКП ціна на електроенергію на умовах універсальної послуги змінюється кожного місяця. 1. Чи потрібно укладати додаткові угоди до договору щомісяця, з метою зміни тарифу або підтвердження тарифу на новий місяць? Або як дотриматися Замовнику вимог пункту 19 Особливостей, який визначає, що у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (пункт 17 Особливостей передбачає, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які визначені даним пунктом). 2. Чи можна Замовнику оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей, на підставі рахунка, в якому відображено новий тариф? 3. Чи потрібно у разі зміни ціни за одиницю товару приводити інші істотні умови договору про закупівлі (обсяг та/або суму договору) у відповідність. Наприклад, чи потрібно в разі зменшення ціни за одиницю товару у договору про закупівлю, укладеному відповідно до пункту 13 Особливостей, зменшувати загальну суму договору, чи можна збільшити обсяг закупівлі?

Відповідно до п. 4 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.10.2016 № 281 «Про затвердження Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів» (із змінами) (надалі – Порядок), а саме: розмір кошторисної заробітної плати, який враховується при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розроблення проектної документації), визначається замовником (інвестором) у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, але не нижче ніж середньомісячна заробітна плата у будівництві (у розрахунку на одного штатного працівника) за попередній звітний рік, що оприлюднюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, збільшена на прогнозний індекс споживчих цін на поточний рік (у середньому до попереднього року), який є складовою основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, що схвалюються КМУ. Відповідно до п.3 Порядку, термін «замовник» вживається у значенні, Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженому постановою КМУ від 27.12.2001 № 1764, а саме: замовник – юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи; термін «інвестор» – у значенні, ЗУ «Про інвестиційну діяльність», а саме: Інвестори – суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Таким чином кошторисна ЗП = середньомісячна ЗП у будівництві за 2022 рік згідно з даними Держстату * на прогнозний індекс споживчих цін на 2023 згідно з даними Кабміну: 9781,00 * 128,4 % = 12 558,80 грн. Отже, рівень кошторисної ЗП в 2023 році не може бути нижчим за 12 558,80 грн. Але рівень кошторисної ЗП відрізняється навіть в межах однієї області, до прикладу в Київській області, а саме рівень кошторисної ЗП в 2023 році визначено: Ірпінською міською радою – 18 328,05 грн., Боярською міською радою – 17 000,00 грн. Просимо роз’яснити: 1)На підставі якого нормативного акту надано право ОМС визначати рівень кошторисної ЗП? 2)Чому рівень кошторисної ЗП відрізняється в межах однієї області, якщо передбачено виключно дві складові для розрахунку? 3)Чи може замовник в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» в тендерній документації самостійно встановлювати рівень кошторисної ЗП або визначати її більшу, ніж зазначив інвестор в розумінні ЗУ «Про інвестиційну діяльність» в своєму рішенні? 4) Яким чином здійснюється визначення рівня кошторисної ЗП: відповідно до юридичної адреси замовника чи адреси об’єкта, за якою відбуватиметься будівництво, чи якось інакше?