Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо укладання і виконання рамкових угод міститься в листі від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06 "Щодо укладання і виконання рамкових угод", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 1542/2021, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inAll&fText=%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA&fNum=3304-04%2F22470-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed6655ac-f4a4-49cd-ae06-0fb9ad3d5efb&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. 
Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
При цьому Особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення відповідно до Закону затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами). Відповідно до пункту 4 розділу VIII "Порядок та підстави припинення дії рамкової угоди" цих Особливостей рамкова угода припиняється в порядку та за наявності підстав, визначених у рамковій угоді. Підстави припинення рамкової угоди визначені в даному пункті.
Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови № 1178 закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання цією постановою чинності, завершуються у порядку, що діяв до набрання цією постановою чинності.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Крім цього, відповідно до частини четвертої статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 946/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30551fc2-1117-4ca5-9e7e-33d3359312e4&lang=uk-UA
При цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що  питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 відноситься до компетенції іншого структурного підрозділу Мінекономіки, пропонуємо надсилати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"  (Щодо вимог статті 17 Закону) та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667

Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
При цьому відповідно до пункту 44 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (крім нерезидентів).Відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 цього Закону інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності. У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін. У випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи;
При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014   № 228 (зі змінами), Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, з порушеного у запиті питання щодо внесення і наявності/відсутності інформації про кінцевого бенефіціарного власника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в запиті № 1019/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8457ea87-8a71-4deb-a221-007b17b8b2ea&lang=uk-UA
Поряд з цим, згідно із статтею ХХІІ Угоди про державні закупівлі до цієї Угоди може приєднатися будь-який член СОТ на умовах, погоджених між цим членом та її Сторонами. Відповідно до статті ХІІ Угоди про заснування Світової організації торгівлі до цієї Угоди на умовах, що підлягають погодженню, може приєднатися “будь-яка держава чи окрема митна територія, яка має повну автономію в провадженні своїх зовнішніх торговельних відносин та інших питань, передбачених у цій Угоді та багатосторонніх торговельних угодах”. Слід зазначити, що Китайська Народна Республіка стала членом СОТ з 11 грудня 2001 року, проте до цих пір не є стороною Угоди про державні закупівлі. Водночас Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю, – член СОТ з 1 січня 1995 року (є одним із засновників цієї організації, оскільки був стороною Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1947 року) та приєднався до Угоди про державні закупівлі 19 червня 1997 року.
У контексті запиту ТОВ “НВП КОМПЛЕКТ-ЛІГА” стосовно підтвердження закупівлі товарів сертифікатом про походження слід зазначити, що документи та порядок підтвердження країни походження товару визначено главою 7 Митного кодексу України.
При цьому згідно із частиною третьою статті 36 Митного кодексу України “під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару”.
Крім того, Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю, внесено до Переліку кодів країн світу, затвердженого Державною службою статистики України від 08 січня 2020 року № 32.