Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”: 1) Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14); 2) керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної цим Законом (пункт перший статті 19); 3) Правління Національного банку України несе колегіальну відповідальність за діяльність Національного банку України в межах компетенції членів Правління. Голова Національного банку України несе відповідальність за діяльність Національного банку України перед Президентом України та Верховною Радою України (частина друга статті 15). 4) до структури Національного банку входять центральний апарат, відокремлені підрозділи (філії та представництва в Україні, а також представництва Національного банку за кордоном) та юридичні особи, створені Національним банком для забезпечення його діяльності, які здійснюють діяльність виключно в межах завдань та функцій Національного банку, встановлених законом (частина друга статті 22). Банкнотно-монетний двір Національного банку України: – є відокремленим підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи і діє від імені Національного банку України в межах отриманих від нього повноважень, має поточний рахунок в Операційному департаменті Національного банку України; – підпорядковується заступнику Голови Національного банку України відповідно до розподілу функціональних обов’язків між Головою Національного банку України та його заступниками; – очолює генеральний директор; – генеральний директор керує діяльністю Банкнотно-монетного двору Національного банку України, має права та обов’язки відповідно до покладених на Банкнотно-монетний двір Національного банку України завдань. З урахуванням вищезазначеного, відповідно до статті 40 Конституції України та частини першої статті 1 Закону України “Про звернення громадян” прошу надати обґрунтовані відповіді на такі питання: 1. Хто у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та Кодексу України про адміністративні правопорушення є керівником замовника і несе адміністративну відповідальність у разі виникнення адміністративних правопорушень, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за закупівлями, що проводяться Національним банком України (код ЄДРПОУ: 00032106) відповідно до річного плану, розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/plan?buyer=00032106: Правління Національного банку України чи Голова Національного банку України? 2. Хто у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та Кодексу України про адміністративні правопорушення є керівником замовника і несе адміністративну відповідальність у разі виникнення адміністративних правопорушень, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за закупівлями, що проводяться відокремленим структурним підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи (Банкнотно-монетним двором Національного банку України, код ЄДРПОУ: 21575489) відповідно до річного плану, розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/plan?buyer=21575489: Правління Національного банку України, Голова Національного банку України чи генеральний директор Банкнотно-монетного двору Національного банку України?

Республіка Казахстан відсутня у переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі. Проте, на офіційному веб-сайті Мінекономіки є публікація щодо роз'яснення вищевикладеної Постанови, де зазначено, що даний перелік міжнародних угод не є вичерпним. Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі». Між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан укладена Угода про вільну торгівлю, яка є чинною: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_008#Text; https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/do-uvagi-subiektiv-zed-pro-zastosuvannia-pilgovogo-rezhimu-opodatkuvannia-na-pidstavi-ugod-pro-vilnu-torgivliu-do-tovariv-pokhodzhenniam-z-krayin-snd-ta-gruziyi-iaki-postachaiutsia-v-ukrayinu-tranzitom-cherez-teritoriyi-tretikh-krayin-901 Враховуючи зазначене вище, прошу надати роз'яснення: 1. Чи входить країна Казахстан до переліку країн з якою Україна уклала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі? 2. Чи застосовується вимоги щодо локалізації до товарів походження з Республіки Казахстан?

Я подала заявку на получение помощи 6500 гривен в ДI, заявка успешно принята и в приложении « э аIдтримка» спасибо вписано, что ожидайте денег в течении 10 дней. Но прошло уже 20 дней а деньги не поступили еще

Скажіть будь ласка, є тендерний договір, працюємо, але Постачальник не реєструє ПДВ (постачальник є платником податку на загальних умовах), відповідно приносить підприємству збитки. Чи може Замовник не розриваючи Договір з цим постачальником, оголосити нові торги і працювати за новим договором і з новим постачальником? Чи потрібно обов'язково розірвати Договір з цим постачальником і потім вже працювати з новим? Дякую за відповідь.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема частини 2 статті 13, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України. У зв’язку з цим просимо надати відповіді на наступні питання: 1. Чи не буде порушенням п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», встановлення в тендерній документації обмежень щодо участі учасників, місцезнаходження (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія та якими не дотримано вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»? 2. Яка підстава для відхилення учасників місцезнаходження (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія та якими не дотримано вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»? Дякую