Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
27.04.2020
Запитання      Тема: Предмет закупівлі
Просимо надати роз"яснення щодо визначення предмета закупівлі. Селищна рада планує здійснити закупівлю за назвою "Виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель" в 17 населених пунктах громади. Питання: 1. Як правильно визначити предмет такої закупівлі - це послуга чи робота? 2. Чи можна здійснити закупівлю за кожним окремим населеним пунктом громади і чи не буде це вважатися, як поділ предмета закупівлі на частини, з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів? 3. Який код ДК:2015 застосувати в даному випадку, а саме:71350000-6 чи 71340000-3?
Відповідь
16.01.2020
Запитання      Тема: Планування закупівель
Чи підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» послуги з професійного навчання зареєстрованих безробітних за направленням служби зайнятості за різними професіями? У роз’ясненні МЕРТ від 31.03.2017 №3302-06/10639-06 окреслено коло випадків на які не розповсюджується дія Закону. Так, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Згідно вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про зайнятість населення», професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, у тому числі в закладах освіти державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях віднесено ДО ПЕРЕЛІКУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ. У п. 3 Наказу Мінсоцполітики від 16.05.2013 №296, із змінами, вказано, що відбір закладів освіти здійснюється для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання. За результатами відбору формується перелік закладів освіти для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання (далі - Перелік закладів освіти) для реалізації можливості вибору зареєстрованими безробітними закладу освіти для професійного навчання та (або) проживання у період навчання. Отже, вибір закладу освіти є виключною прерогативою безробітного. Служба зайнятості лише виконує функції щодо документального супроводу навчання безробітного та відшкодуванні витрат на професійне навчання, дана теза підтверджується змістом ч.3 ст. 35 ЗУ «При публічні закупівлі», де вказано, що організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, закладами освіти в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Крім цього, у пункті 4.1 примірної форми договору про організацію професійного навчання зареєстрованих безробітних у навчальному закладу (підприємстві, організації, установи), мова йдеться саме про розмір витрат, що пов’язані з професійним навчанням зареєстрованого безробітного. Слід також зазначити, що Мінсоцполітики у своєму листі на Державну казначейську службу України №3010181018230001 вказувало на той факт, що питання забезпечення осіб з інвалідністю, технічними та іншими засобами реабілітації не підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі», обґрунтовуючи свою позицію тим, що придбання цих засобів здійснюється за індивідуальною заявкою особи та на підставі типового договору. Кошти на професійне навчання зареєстрованих безробітних виділяються згідно КЕКВ 2282 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку". Ваша думка? Всі Ваші посилання на аналогічні відповді я читав. Як і роз'снення від 31.03.2017 №3302-06/10639-06.
Відповідь
03.06.2020
Запитання      Тема: Планування закупівель
19.04.2020 року введено в дію нову редакцію Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої значно понижено пороги закупівель, що обовязково здійснюються в електронній системі закупівель, шляхом введення спрощеної закупівлі. Отже якщо до 19.04.2020 р. замовники мали можливість провести допорогову закупівлю на товари, послуги вартістю до 200 тис.грн, та 1, 5 млн для робіт відповідно до інструкції 10 чи шляхом оприлюднення Звіту про укладений договір, то наразі допороговими закупівлями є закупівлі до 50 тис. грн. Одразу, хочу зазначити, що ознайомилась з листом Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 р. та відповідями у цьому розділі на схожі питання. Але в ході роботи я бачу, що замовники по різному розуміють викладене в зазначеному листі і тому дуже прошу відповісти більш конкретно на конкретне питання. 1. Якщо в в кошторисі установи на закупівлю хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) було передбачено 80 тис. грн.До 19.04.2020 р. з них було використано 50 тис. грн. шляхом укладання прямого договору, вснесення закупівлі до річного плану та оприлюднення Звіту про укладений договір. Однак після 19.04.2020 року установі необхідно закупити цього ж товару - хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) на суму 30 тис. грн. Тобто загалом в 2020 році сума за одним кодом ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби становить 80 тис. грн. Чи плюсуються суми закупівель здійснені до 19.04. і після 19.04 в одну? Однак яку процедуру закупівлі обрати цу цьому разі? Які дії має вчинити замовник: внести зміни до річного плану та на 30 тис. грн. передбачити окрему строчку і обрати спрощену процедуру, не зважаюси на те, що спрощені від 50 тис. грн. Чи це є новим предметом закупівлі (адже здійснена закупівля по цьому ж коду на 50 тис. до 19.04. завершена укладанням договору та Звітом) і замовник в такому випадку має право обрати допорогову закупівлю чи закупівлю без використання ЕСЗ та оприлюднити Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, адже сума після 19.04. становить лише 30 тис., тобто не сягає порогів спрощеної закупівлі? 2. Чи вірно є те, що ЕСЗ дозволяє провести спрощені на суми значно менше 50 тис. грн, а відкриті торги значно менше 200 тис. і замовники обирають процедуру на власний розсуд? А як же розмежування процедур закупівель з залежносві від сум?Виходить, що деякі замовники купують, купують по 10 тис. грн, наприклад один і той предмет, а потім коли річна сума досягає певної суми наприклад 50 тис. на останні 10 проводять спрощену сплюсувавши закупівлі за кодом за рік. Або навпаки мають в кошторисі на рік 60 тис. грн на товар і двічі проводять спрощені по 30 тис, хоча ст. 3 Закону передбачено, що спрощені від 50 тис? Так можна?
Відповідь
23.04.2020
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
За результатами закупівлі укладено договір на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення. У відповідності до ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон). Виходячи зі змісту ст.19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю. В подальшому, договірні взаємовідносини між сторонами здійснюються у відповідності до цивільного та господарського законодавства. В розумінні Закону, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення, а не оприлюдненням звіту про виконання договору про закупівлю. Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону договір укладається відповідно до норм ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно ст.638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною 5 ст.318 ГКУ передбачено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін, якими за таким видом договору є підрядник та замовник, предмет договору (найменування об'єкту, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; вартість та порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт). Крім того, правовідносини в сфері капітального будівництва регулюються Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 (Загальні умови). Абзацем 9 п. 30 Загальних умов передбачено право Підрядника ініціювати внесення змін у договір підряду. Згідно п. 98 Загальних умов, у договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Пунком 117 Загальних умов передбачено, що внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором підряду або законом. Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду. Таким чином, постала необхідність внести зміни до договору передбачивши можливість здійснення попередньої оплати. При цьому, просимо врахувати, що вимогами Закону(ст.36) встановлено обмеження щодо внесення змін до договору про закупівлю виключно в частині зміни його істотних умов. Звертаємо Вашу увагу, що умова щодо можливості попередньої оплати не визначена як істотна жодним чинним законом, а її необхідність для договорів підряду в капітальному будівництві не передбачена жодним чинним нормативно-правовим актом. Тому, умова щодо можливості попередньої оплати не є істотною умовою договору про закупівлю, а тому користуючись наданим п.98 Загальних умов правом, підрядник просить внести відповідні зміни до договору. Частина 1 ст.651 ЦКУ передбачає можливість внесення змін до договору за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, ні умовами укладеного договору, ні вимогами чинного законодавства не встановлено обмежень, про які йдеться у вказаній статті ЦКУ. Частина 1 ст.627 ЦКУ передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору проявляється у т.ч. у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Крім того, свобода договору визнається однією із основних засад цивільного законодавства України (п.3 ст.3 ЦК України). Проте, як вже зазначалося вище, умова щодо можливості здійснення попередньої оплати не є істотною умовою договору підряду, а тому до неї не можуть бути застосовані обмеження, передбачені ст.36 Закону. Просимо надати роз’яснення, щодо можливості внесення змін до договору після завершення процедури закупівлі в частині здійснення попередньої оплати.
Відповідь
29.08.2018
Запитання      Тема: Тендерна документація
У відповідях на питання до закупівлі UA-2018-08-14-000804-b, Замовник вказує, що для підтвердження стажу роботи охоронників необхідно надати копії наказів про призначення. В той же час, тендерна документація не передбачає надання таких наказів. Просимо надати пояснення: чи є обов'язковими для надання такі документи, якщо вони не вимагаються тендерною документацією?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json