17.11.2021
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Наказом Мінрегіону «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021 р. № 281 затверджено:
- Настанову з визначення вартості будівництва;
- Настанову з визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
Відповідно до п.1.1 Настанови з визначення вартості будівництва вона визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування та є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Обидва зазначені вище документи набрали чинності з моменту їх реєстрації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) — 08.11.2021 року.
З цієї ж дати, на підставі наказу № 281, втратив чинність ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293. Але в п. 4 роз. 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 р. № 708 і досі міститься вимога щодо урахування зазначеного документа при визначення предмета закупівлі робіт. Як бути?
Адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України). Тож за загальним правилом документація виготовлена до набуття чинності Наказу № 281 є чинною і вносити зміни до річного плану закупівель з цього приводу не потрібно. Можна проводити закупівлі далі.? Чи необхыдно коригувати всы ПКД?
16.11.2021
Запитання Тема: Предмет закупівлі
01.11.2021 року наказом Міністерства розвитку громад та
територій України №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про ціни і
ціноутворення», частини другої статті 17 Закону України «Про інвестиційну
діяльність», пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та
територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
30 квітня 2014 року №197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 25 вересня 2019 року №850) визначено такими, що втратили чинність, державні стандарти України, а саме:
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення вартості прямих
витрат у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
України від 27.08.2013 №405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення
загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості
будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013
№405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості
експлуатації будівельних машин і механізмів у вартості будівництва»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на
титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 «Настанова щодо розроблення ресурсних
елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджений наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України від 27.08.2013 №405;
ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-
вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 №374;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 «Настанова щодо визначення вартості та
трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним
автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної
ціни та проведенні взаєморозрахунків за об’єми виконаних робіт»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року №293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року №301. Водночас об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 №163. Тобто, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за окремими об’єктами будівництва.
Виходячи з викладеного, прошу надати роз’яснення щодо визначення предмета закупівлі робіт після втрати чинності державних стандартів України.
16.11.2021
Запитання Тема: Предмет закупівлі
доброго дня. підкажіть будь-ласка, за яким кодом можна придбати сало та черева свині?
16.11.2021
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Для здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами на всій території України (авансові платежі готівкою в пунктах пропуску, грошова застава громадян в національній та іноземній валюті тощо) центральним органом виконавчої влади, що реалізує митну політику (далі – Держмитслужба), визначається уповноважений банк.
Визначення банку здійснюється на конкурсній основі відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення уповноваженого банку на здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2014 № 984 і зареєстрованого в Мін’юсті 26.11.2014 за № 1514/2691 (далі - Порядок).
До участі в конкурсі допускаються банки, які відповідають певним вимогам, визначеним пунктом 3.4 Порядку, зокрема які:
- готові забезпечити повне банківське обслуговування у всіх визначених Держмитслужбою місцях митного оформлення;
- підтвердили сумісність програмно-технічних комплексів та
- за найменшою ціновою пропозицією за банківські послуги зі здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами на всій території України.
Розрахунки з державним бюджетом за митними платежами здійснюються уповноваженим банком на підставі відповідних генеральних угод про співробітництво та розрахунково-касове обслуговування, укладених між Держмитслужбою та уповноваженим банком, а також на підставі договорів, укладених між відокремленими підрозділами Держмитслужби та уповноваженого банку.
Отже, вказаний конкурс проводиться Держмитслужбою за окремою процедурою.
Частота проведення конкурсів та зміни уповноваженого банку Порядком не визначається. В цілому співпраця з уповноваженим банком згідно з генеральним договором про співробітництво будується поступово в напрямку розширення існуючої мережі відділень Банку згідно погодженого плану розвитку на відповідний рік з метою забезпечення розрахунково-касового обслуговування митниць та їх підрозділів за місцем розташування.
Виконання розрахунково-касового обслуговування (далі – РКО) є однією зі складових співробітництва, здійснюється за затвердженими тарифами і не може бути виокремлене із загальної системи співпраці і передано іншому банку, який би міг запропонувати меншу ціну в результаті торгів за процедурою/спрощеною закупівлею без проведення конкурсу в установленому порядку за всіма іншими вимогами.
Водночас, у редакції Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) після внесення змін, які набрали чинності 26.06.2021, пункт 13 частини 5 статті 3 Закону було змінено, зокрема закцентовано увагу на тому, що тільки окремі послуги не підпадають під дію Закону.
Тож враховуючи, що серед послуг, перелічених у пункті 13 частини 5 статті 3 Закону, послуги з РКО відсутні, таким чином вони підпадають під дію Закону і вимагають застосування його норм при здійсненні закупівель таких послуг, тобто з урахуванням вартісних меж (процедура закупівлі/спрощена/«прямий договір»).
Наразі, вартісна межа за предметом закупівлі послуг з РКО за кодом ДК 021:2015 66110000-4 «Банківські послуги», відповідно до єдиного річного плану закупівель Держмитслужби на 2021 рік, перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення, чи може Держмитслужба в умовах наявності діючих генеральних угод про співробітництво та розрахунково-касове обслуговування, укладених між Держмитслужбою та уповноваженим банком, а також на підставі договорів, укладених між відокремленими підрозділами Держмитслужби та уповноваженого банку, проводити закупівлю послуг з РКО без застосування електронної системи закупівель, а саме або шляхом укладення «прямих договори» або шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону, визначений частиною сьомою статті 3 Закону. Закупівлі утаких випадках обов’язково потребують оприлюднення замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Так, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, зокрема відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником, та в залежності від суми закупівлі замовник має право або укласти договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, або застосувати переговорну процедуру закупівлі.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону або застосування переговорної процедури закупівлі приймається замовником самостійно.
Водночас докладно про можливість застосування замовником переговорної процедури закупівлі в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Поряд з цим відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
15.11.2021
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Наказом 01.11.2021 №281 затверджені нові кошторисні норми у будівництві та визнані такими, що втратили чинність: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013.
Відповідно до п.3 Наказу №281 «кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» набирають чинності з моменту реєстрації їх в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва».
08.11.2021 в реєстрі Єдиної державної електронної системи у сфер будівництва створено запис за даними Настановами: BN01:9602-8057-4368-3519 та BN01:2456-9677-1614-4485.
Відповідно до п. 4 Порядку визначення предмета закупівлі (затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2021 №708) Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року №293.
Враховуючи вищевикладене, прошу надати роз’яснення щодо здійснення поточних та подальших процедур закупівель, в яких містяться посилання на скасовані Наказом №281 ДСТУ (публікації з посиланнями на ДСТУ в темі предмета закупівлі та у річних планах закупівель, укладення договорів на виконання будівельних та проєктних робіт тощо).