Доброго дня. У зв'язку зі змінами, внесеними згідно Постанови КМУ №723 від 24.06.2022, до Постанови КМУ №169 від 28.02.2022 виникло наступне питання. У нас договір був укладений на послуги з фізичної охорони до вищезазначених змін, на період воєнного стану (тобто - до 23.08.2022). Зараз виникла потреба продовжити термін дії договору до 21.11.2022. Чи можемо ми укласти додаткову угоду на збільшення суми договору (збільшення на понад 50 тис. грн.) та продовження строку дії договору? Чи потрібно проводити спрощену закупівлю на послуги фізичної охорони з 24.08.22 по 21.11.22?

Працівники бюджетної установи, яка є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, для виконання покладених на них функцій зголосилися за власний кошт придбати необхідні матеріали та предмети (наприклад - марки, конверти, або керамічний обігрівач , для забезпечення нормальних умов праці в опалювальний сезон ), з умовою щодо здійснення подальшого відшкодування установою витрачених власних коштів відповідно до Звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (далі –Звіт). Вище згадані предмети та матеріали, при затверджені керівником установи таких Звітів повинні бути взятими на облік установи. Питання: 1)Чи вважається таке придбання матеріалів та предметів за власний кошт працівників закупівлею, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII? 2) Чи підлягають плануванню, публікації в електронній системі закупівлі такі товарні чеки, накладні на отримання товару, та в який строк?

Замовник провів процедуру закупівлі та уклав договір про виконання робіт з переможцем. Переможець вніс забезпечення виконання договору. До моменту початку виконання договору у замовника відпала потреба у закупівлі та зупинено фінансування. Питання: Чи підлягає поверненню переможцеві забезпечення виконання договору при його розірванні з причин відсутності потреби у закупівлі або відсутності фінансування за згодою сторін чи за ініціативою замовника як до початку виконання договору переможцем, так і в процесі його виконання? Чи підлягає поверненню переможцеві забезпечення виконання договору при його розірванні у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору?

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 №1977-IX (далі – Закон про локалізацію), який набирає чинності 14 липня 2022 року, визначено, що замовник у публічних закупівлях здійснює закупівлю конкретних товарів, за умов забезпечення певного рівня локалізації виробництва. Станом на сьогоднішній день, під час практичної реалізації Закону про локалізацію, залишаються неврегулюваними наступні питання, на які просимо надати відповідь, а саме: 1. Відповідно до Закону відсутня можливість закупівель товарів, які підпадають під локалізацію але не виготовляються в Україні. Тобто яким чином проводити закупівлю товарів, які є в переліку Закону №1977-IX але не виготовляються на території України? 2. Не зрозуміле трактування щодо лімітів застосування Закону про локалізацію. В зв’язку з наявним чітким розмежуванням лімітів міжнародних угод/договорів для різних типів замовників, які визначені даними угодами, а саме: а) Угода про державні закупівлі Світової організації торгівлі передбачає наступні ліміти: - центральні урядові органи – 130 000 СПЗ; - інші органи влади – 200 000 СПЗ; - інші установи та підприємства чи організації – 400 000 СПЗ; б) Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами передбачає наступні ліміти: - для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг для центральних державних органів, за винятком державних контрактів на надання послуг, визначених у Директиві 2004/18/ЄС Стаття 7 b абзац 3 – 133 000 EUR; - для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг, на які не поширюється пункт а – 206 000 EUR; - для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг в комунальному та інфраструктурному секторах – 412 000 EUR. Прошу надати відповдь в частині граничного ліміту застосування, в разі можливості, Закону про локалізацію виробництва саме для АТ "Укргазвидобування". Звертаємо увагу, що АТ «Укргазвидобування» у своїй діяльності здійснює закупівлю відповідного обладнання з метою належного забезпечення процесу видобутку, підготовки, переробки, переміщення та транспортування природного газу. Відсутність неврегульованих питань що зазначені вище, та регламентуються Законом про локалізацію виробництва призведе до повної зупинки закупівель товарів, на які поширюються норми Закону

Доброго дня! Ситуація наступна: закуповуються лікарські засоби комунальним некомерційним підприємством за рахунок коштів, отриманих в результаті виконання договорів, укладених з Національною службою здоров’я. Відповідно до статті 1. «Визначення термінів» Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року № 5007-VI: 1). ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару; 2).гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання; 3). постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода) - сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок, та прибутку. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни товару. При формуванні ціни враховується норма Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року № 955 « Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби»: установити на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів. В ціновій пропозиції є колонка ціна за одиницю товару, без ПДВ грн.. яка вже повинна враховувати 10 % надбавку. Одиниці виміру товару – ампули. Замовник рахує: Вартість 1 ампули з надбавкою 10 % магнію сульфат= 38,48 грн. за уп. / 10 ампул в упаковці*1,1 (10% макс. надбавка) = 4,2328 грн., округлюємо = 4,23 грн. Учасник рахує: Вартість 1 ампули магнію сульфат = 38,48 грн./ 10 ампул= 3, 848 грн. за ампулу без ПДВ, округлюють одразу = 3,85 грн. за од. без ПДВ Вартість 1 ампули магнію сульфат з надбавкою 10 % = 3,85 грн. *1,1 (10% макс.надбавка) = 4,235 грн = 4,24 грн. Тобто, Учасник, для заповнення колонки з назвою: «Ціна за одиницю товару, грн., без ПДВ» провів округлення ціни двічі. Питання: 1. Хто порахував вірно Замовник чи Учасник, враховуючи вимоги цінової пропозиції? 2. Який нормативно-правовий документ регламентує математичні правила/правила нарахування надбавок – алгоритм? 3. Чи є нормативно-правовий документ, в якому зазначено яким чином, скільки разів відбувається заокруглення ціни ? Якщо так-зазначте. Дякую!