Чи правомірний п.9.2 договору про закупівлю паливомастильних матеріалів в 2021р .< жодна із стрін не несеніякої відповідальності перед третіми сторонами за справжність інформації а також будь-якої документації отриманої від іншої сторони >

Відповідно до постанови № 169 від 28.02.2022 р. (зі змінами 02.08.2022), придбання товарів вартість яких становить або перевищує 50 000 грн., може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у разі якщо публічні закупівлі товарів здійснюються для проведення заходів із мобілізації та цивільного захисту. Чи застосовується дана норма до товарів, наприклад: тактичне спорядження для військових, компютерне обладнання, рації, тактичні рюкзаки, будівельні матеріали, тактичне взуття, за умови, якщо перелічені товари потрібно закупити на відповідні запити військових частин та формувань? Одночасно повідомляємо, що на базі запитів від військових частин та формувань створено та затверджено виконавчим комітет цільову програму "Спротив у 2022-2024 роках". Крім того, за словами військових дані товари передбачені планом мобілізації.

1. У Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022 Мінекономіки України було згадано про Угоду про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами (ратифіковано Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХХІ до Глави 8: Державні закупівлі) та Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (ратифіковано Законом України від 16.12.2020 № 1100-IX) – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХVI до Глави 8 Державні закупівлі). При цьому, вартісні межі за цими угодами, зазначені у Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022, не відповідають тим значенням, які встановлені безпосередньо у додатках до угод, на які йде посилання і які розміщені на сайті Верховної Ради. У вкладенні надана порівняльна таблиця. 2. Якщо ступінь локалізації товару на момент подання пропозиції відрізняється від ступеню локалізації товару на період укладення договору – чи спричинить це негативні наслідки для виробника і які? Наприклад, у вересні 2022 року на момент подання пропозиції ступінь локалізації становить 12%, у листопаді 2022 року цей ступінь вже дорівнюватиме 20%, або ситуація навпаки: на момент подання пропозиції 20%, а на момент укладення договору у 2022 році – 12%, при цьому ступінь локалізації виробництва на 2022 рік все одно перевищуватиме визначений на рівні Закону показник у 10% на 2022 рік. Чи необхідно виробнику коригувати такі дані і чи буде розроблена така можливість? 3. Враховуючи нестабільну економічну ситуацію в країні та стрімкі коливання курсу іноземної валюти, в тому числі зростання курсу долара по відношенню до гривні, виникає наступне запитання: зміна курсу іноземної валюти напряму впливає на суму компонентів із якої складається собівартість продукції, відповідно до якої складається та заповнюється калькуляція собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) згідно Додатку 2 до Порядку. Таким чином, навіть протягом одного місяця фактичний відсоток ступеню локалізації конкретного товару може коливатися. Яким чином виробнику діяти в такій ситуації, аби у подальшому не натрапити на відповідальність за зазначення недостовірної інформації? 4. Про який саме баланс йдеться мова у п. 5 Порядку, а саме у фразі «наявна конструкторсько-технологічна документація та/або зареєстровано право інтелектуальної власності на товар, що є предметом закупівлі, що відображено в балансі»? 5. Чи зобов’язаний виробник під час підтвердження відповідності ступеню локалізації підвантажувати разом із заявкою (згідно Додатку 1 до Порядку) та калькуляцією (згідно Додатку 2 до Порядку) інші документи і які саме? Якщо відсутній обов’язок додавати будь-які інші документи, тоді навіщо існує така опціональна можливість, яка вводить в оману виробників? Повний текст запиту у вкладенні.

Чи буде вважатись закупівля хліба нагальною потребою? Чи можемо не проводити спрощену закупівлю по цьому товару, а тільки опобліковувати звіт про укладення договору?

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», яким було внесено зміни до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112), зокрема абзац перший пункту 82 підрозділу 2 викладено в такій редакції: «Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків"». Отже, з 01 липня 2023 року операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу оподатковуються за ставкою у розмірі 20 відсотків. У відповідності до пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) , істотні умови договору про закупівлю, можуть бути змінені шляхом зміни ціни товару в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. ТОМУ, ПРОШУ НАДАТИ ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ: 1. Через зміну ставки оподаткування на паливо з семи на двадцять відсотків – ціна за одиницю товару збільшується, що провокує збільшення суми укладеного договору. Чи буде правильним збільшувати суму(загальну вартість) договору? 2. У разі відсутності у замовника фінансування на збільшену суму (загальну вартість) договору – яким чином правильно внести зміни до істотних умов договору? Зменшити обсяг договору через відсутність у замовника фінансування?