Під час розкриття пропозицій конкурсних торгів замовником перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів. Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. На сьогодні Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого Договору. На сьогодні діють Договори про правову допомогу між Україною та Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Вірменія, Республікою Молдова, Республікою Грузія та Туркменістаном, Литовською Республікою, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Чеською Республікою, Угорською Республікою, Республікою Польща тощо. В той же час такі довіреності часто є недосконалими і потребують уточнення, наприклад: 1. Оформлені в довільній формі без бланку юридичної особи, що унеможливлює перевірку їх автентичності. 2. Не містять інформації, яка дозволила б чітко визначити уповноважений орган (особу), який її видав, та встановити, на підставі яких повноважень діяв такий орган (особа), оскільки підписання довіреності директором (виконавчим директором) юридичної особи не підтверджує наявність в нього повноважень на вчинення відповідної довіреності від імені юридичної особи. 3. Не є нотаріально завіреними навіть у випадку передоручення 4. Є занадто загальними і не містять конкретизованого переліку повноважень уповноваженої довіреністю особи (наприклад, право представляти інтереси юридичної особи в торгах, конкурсах ДП «НАЕК «Енергоатом» на закупівлю запчастин з правом надання комерційних пропозицій та укладання договорів). За результатами аналізу такої довіреності нерідко виникають сумніви в тому, що пропозиція конкурсних торгів підписана належною особою, а також щодо обсягу наданих учаснику торгів повноважень. Часто неможливо достовірно визначити, чи є учасник представником підприємства-виробника, чи посередником. Крім того, такий документ як довіреність, свідчить про надання Довірителем повноважень Довіреній особі діяти від інтересах Довірителя. Часто вказується: діяти в інтересах Довірителя, але від свого імені (від імені Повіреного). Часто існують ситуації, коли у відкрих торгах є два учасники які представляють на підставі довіреності інтереси одного представника. Тобто, обоє учасників діють в інтересах одного виробника хоча і від свого імені. В даному випадку визначальним фактором є інтерес. Саме інтерес є рушійною силою конкуренції. Таким чином, на наш погляд в даному випадку не забезпечується принцип добросовісної конкуренції серед учасників та принцип максимальної економії та ефективності. З урахуванням зазначеного, просимо надати роз’яснення (рекомендації) щодо: − процедури уточнення суб’єктності (компетенції) учасників конкурсних торгів, повноваження яких підтверджені довіреністю іноземної держави, у разі виникнення сумнівів в достовірності наведених в довіреності відомостей чи необхідності її конкретизації; − правових підстав для відхилення пропозиції учасника конкурсних торгів у разі виникнення сумнівів, що пропозиція підписана належною особою, через наявність зауважень до довіреності такого учасника; - дій замовника в разі прийняття участі у відкритих торгах двох учасників (посередників) які діють на підставі довіреності від одного виробника, в яких вказано, що учасники діють в інтересах виробника? Чи є це підставою для відміни торгів у зв'язку із фактичною участю одного виробника?

Доброго дня! Просимо Мінекономрозвитку надати роз’яснення з наступного питання. Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі послуг, було подано тендерні пропозиції трьох учасників, серед яких ТОВ «Х», АТЗТ «У» та ТОВ «Z». При цьому, у двох юридичних осіб – учасників даних торгів: АТЗТ «У» та ТОВ "Х" одним із засновників є Іванов Ігор Володимирович. Інформацію було отримано з відкритих офіційних джерел, зокрема, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch). Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником АТЗТ «У», в тому числі є ІВАНОВ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ (адреса засновника: 1, з внеском до статутного фонду 11250.00 грн., тобто 20% статутного фонду). Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ТОВ «Х» в тому числі є ІВАНОВ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ (адреса засновника: 2, з внеском до статутного фонду 5000.00 грн., тобто 50% статутного фонду). При проведенні процедур закупівлі товарів, робіт та послуг Тендерний комітет керується нормами Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Відповідно до пункту 7 частини першої Статті 17 Закону замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника. Просимо надати роз’яснення щодо наявності/відсутності пов’язаних осіб під час здійснення даної процедури закупівлі у розумінні пункту 16 частини першої статті 1 розділу І Закону та, відповідно - наявності/відсутності підстав для відмови в участі у даній процедурі закупівлі відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону. Дякую.

Після проведення відкритих торгів та визначення переможця процедури закупівлі був укладений договір, який розміщений згідно з чиним законодавством. Сформований звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2018-09-07-000525-c, в якому прописаний переможець номер та дата укладання договору. Помилково був підписаний договір від 18.10.2018 №146 який згідно з законодавством був розміщений на веб-порталі уповноваженого органу. Питання: яким чином можливо не приймати до виконання помилково завантажений договір? Чи можливо анулювати вищезазначений договір? Можливо укласти додаткову угоду до помилково завантаженого договору, в якому буде прописано що договір не є дійсним.

Доброго дня. Ми провели закупівлю за кодом 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне по трьом лотам. По лоту № 1 закупівля не відбулась: причина відміни - подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. У лоті № 2 та лоті № 3 визначились переможці, та будуть укладені договори на закупівлю. По цих двох лотах є економія коштів. Чи можемо ми використовувати економію коштів по двох лотах закупівля по яким відбулась, наприклад, для закупівлі товару, який зазначений у лоті №1. Загальна сума закупівлі 300000,00 грн., лот № 1 -5500,00 грн., економія по лотах № 2, 3 – 46044,20 грн.

Доброго дня, підскажіть будь-ласка чи можемо ми проводити відкриті торги на закупівлю послуг оздоровлення дітей у межах Тернопільськлої обасті, у зв`язку з письмовими відмовами батьків оздоровлювати дітей поза межами Тернопільської області? Ч не буде це порушенням законодавства та дискримінацією учасників?