Доброго дня! Підкажіть будь-ласка як нам правильно спланувати свої закупівлі в наступній ситуації: Кошторисом на 2020 рік нам були виділені кошторисні призначення з помісячним розписом до серпня 2020 року. Відповідно до доведених кошторисних призначень усі закупівлі були внесені в річний план та до додаток до нього, проведені усі процедури закупівель згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" та встановлених вартісних меж. У липні 2020 року нам перерозподіляють кошторис (довідка про зміни до кошторису на 2020 рік) ще на 2 місяці. Зараз планується ще один перерозподіл (невідомо чи останній) до кінця року. Просимо вашої допомоги.Чи будуть перерозподілені кошти додатковими (згідно листа №3302-06/29640-06 від 14.09.2016)??? чи необхідно кожного разу проводити відкриті торги на 2 місяці, наприклад на світло, інтернет, бензин??????
Доброго дня, колеги,
Висловлюємо Вам велику повагу та звертаємося до Вас з метою недопущення порушень законодавства з питань публічних закупівель. Ми є Замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». У той же час, у нас є Філія (відокремлений структурний підрозділ, що не є окремою юридичною особою), яка зареєстрована та функціонує на території іншої країни (а саме, в Арабській республіці Єгипет). У ході здійснення своєї діяльності Філією має бути проведено ряд закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, установлені Законом, при цьому закупівлі здійснюватимуться на території Єгипту, а послуги надаватимуться безпосередньо Філії.
Запитання: Під час здійснення закупівель Філією на території її місцезнаходження, Філія керується законодавством України (тобто Законом України «Про публічні закупівлі») чи законодавством країни де вона зареєстрована та фактично знаходиться?
Завчасно вдячна!
Відповідь
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідно до абзацу третього частини третьої статті 2 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється закордонними дипломатичними установами.
При цьому Закон не передбачає виключень для інших суб"єктів, що розташовані за кордоном.
Учасник через авторизований електронний майданчик подав Скаргу до АМКУ, що стосується прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників щодо обрання переможця у відкритих торгах. Скарга прийнята до розгляду.
Чи може Учасник надати доповнення до Скарги до моменту розгляду скарги АМКУ? Якщо так, яким чином це зробити?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівлі установлено статтею 18 Закону.
Згідно з частиною десятою статті 18 Закону орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. При цьому питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
За результатами допорогових закупівель 31.01.2018 органом місцевого самоврядування укладено договір про закупівлю продуктів харчування. Ціна договору 78 385грн. 02 лютого 2018 внесено зміни договору, а саме змінено ціну договору, а саме ціна договору становить 500 000грн. Чи відповідають дії вимогам законодавства?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Крім цього, відповідно до частини дугої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
В тендерній документації замовник висунув вимогу підписати Електронну банківську гарантію електронно-цифровим підписом. Але майже всі банки вже перейшли на КЕП (кваліфікований електронний підпис), що є більш досконалим. Має право замовник Не визнати переможцем участника, який надав банківську гарантію з КЕП ?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому відповідно до пункту 5 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.