Прошу надати роз’яснення щодо застосування норм наказу Міністерства економіки України «Про затвердження національного класифікатора НК 024:2023 та скасування національного класифікатора НК 024:2019» від 24.05.2023 року №4139 (далі – Наказ). Даним Наказом з 15.06.2023 року скасовано національний класифікатор НК 024:2019. Проте в наказі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядку) в абзаці 2 пункту 13 присутнє посилання на національний класифікатор НК 024:2019. А отже у замовника є обов’язок оприлюднювати інформацію на майданчику з урахуванням положень даного Порядку. Тому, просимо зазначити чи не буде порушенням Порядку оприлюднення інформації замовником згідно нового національного класифікатора НК 024:2023?

Пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженою постановою НКРЕКП від 12.10.2022 №1178 (далі – Особливості), визначено підстави для зміни істотних умов договору. Підставою для зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із коливанням ціни такого товару на ринку є документальне підтвердження такого коливання. У договорах про закупівлю електричної енергії для порівняння ринкових цін, як правило, обирається один з організованих його сегментів – ринок «на добу наперед» (РДН). В залежності від умов договору, документальним підтвердженням такого коливання може бути документ, виданий уповноваженою організацією : ДП «Держзовнішінформ», Торгово-промисловою палатою України тощо, або дані з офіційного сайту АТ «Оператор ринку» (www.oree.com.ua). Причому, як слідує з вищезазначеного положення, відсоток збільшення ціни товару в договорі, повинен визначатись пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Підставою для зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із зміною регульованих цін (тарифів), зокрема тарифу на послуги з передачі електричної енергії є відповідний нормативно-правовий документ, що видається Регулятором (НКРЕКП). Зазначений тариф не включений до ціни електричної енергії, що торгується на організованих сегментах ринку і не впливає на зміну такої ціни, проте є складовою ціни електричної енергії для кінцевого споживача. У випадку зміни тарифу, зміна договірної ціни відбувається на різницю зміни такого тарифу у порівнянні із попередньою його величиною, а не, наприклад, ціною електричної енергії на організованих сегментах ринку. Отже, підстави зміни договірної ціну у зв’язку із коливанням ціни на ринку та у зв’язку із зміною регульованих цін (тарифів), зокрема тарифу на послуги з передачі електричної енергії є різними за своєю природою та підставами. А тому визначення пропорційності зміни ціни повинно відбуватися у порівнянні із попередніми змінами до договору, що мали місце на тих самих підставах. Відповідно, в ситуації, коли підставою для зміни договірної ціни є коливання ціни на ринку товару, порівняння цін необхідно проводити до цін, що склалися на ринку на момент укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару саме у зв’язку із коливанням ціни на ринку, а не у зв’язку із іншою причиною, що була раніше підставою для внесення змін до договору та зміни ціни за одиницю товару. З огляду на викладене вище, просимо надати роз’яснення - чи правильним є при обґрунтуванні підставності зміни договірної ціни постачання електричної енергії у зв’язку із коливанням цін на ринку «на добу наперед» порівнювати діючі ринкові ціни із цінами на дату укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із коливанням ціни на ринку «на добу наперед», а не зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії?

Постанова 1178 від 12.10.2022 не містить дозволу здійснювати спрощені закупівлі, при цьому Прикінцеві і перехідні положення ЗУ "Про публічні закупівлі", який є чинним, містять вимоги щодо здійснення закупівель для потреб запобіганню поширенню covid-19 через спрощену закупівлю. Але управління держказначейської служби погрожує не прийняти договор укладений за наслідками проведення спрощеної закупівлі, мотивуючи таке рішення наявністью в Постанові 1178 лише двох видів закупівель : укладання без застосування електронної системи закупівель і відкритих торгів з особливостями. Про закупівлі під covid-19 кажуть, що оскільки ані про нього, ані про спрощені закупівлі в постанові не йдеться, а заслужені юристи України у своїх рз,яснннях говорять про неправомірність посилань на п.3 прим 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" з огляду на відсутність відповідних застережень в постанові 1178 - проведення спрощеннох закупівлі є порушенням. ПРОШУ ПИСЬМОВО НАДАТИ ВІДПОВІДЬ НА ЦЕ ПИТАННЯ : ЯК ПРАВИЛЬНО ЗДІЙСНЮВАТИ ЗАКУПІВЛІ ПІД ПОТРНБИ ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ COVID-19 З УРАЗУВАННЯМ ПОСТАНОВИ 1178 ВІД 12.10.2022?

В пункті 11 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 міститься норма пункту 38 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі”, яка передбачає звіти лише від 50 тисяч гривень. Чи залишається чинною норма Закону України “Про публічні закупівлі”, яка викладена у частині 3 статті 3 щодо обов’язкового оприлюднення замовником в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень?

Згідно з пунктом 47 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Згідно з імперативною нормою, що передбачена підпунктом 3 пункту 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей.. З 04.09.2023 Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відкрило доступ до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. Питання: В разі якщо переможець процедури закупівлі у визначений Особливостями строк не надав замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документ, що підтверджує відсутність підстав, зазначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей Замовник повинен відхилити тендерну пропозицію такого переможця? Чи відсутні підстави для відхилення переможця, так як Замовник повинен самостійно перевірити інформацію, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, так як наразі дана інформація оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним?