Просимо дати роз'яснення з наступних пить: 1) до якої статті Калькуляції собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) (Додаток 2 до "Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів", затвердженого Постановою КМУ від 02.08.2022р. № 861) слід відносити (включити) митні платежі (ввізне мито, акцизній податок), сплачені до бюджету виробником-резидентом України під час митного оформлення при ввезенні (режим імпорту) на митну територію України імпортних товарів (сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, покупних напівфабрикатів, придбаних за прямими контрактами)? 2) Чи коректно віднести вищевказані витрати до статті "загальні витрати" (рядок 6 Калькуляції) ?

Чи не заборонено законодавством України проводити органам місцевого самоврядування закупівлю техніки за бюджетні кошти, а саме бувшого у використанні трактора МТЗ-82, 1994 року виробництва, який був виготовлений в Білорусі? Остання реєстрація в Україні проведена у 2018 році.

Наразі, публічні закупівлі регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон)з урахуванням Особливостей, які затверджені, Постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”( далі - Особливості). У пункті 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Уряду від 12.10.2022 № 1178, встановлено, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або в разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону Згідно зі статтею 4 Закону закупівлю здійснюють відповідно до річного плану, який безоплатно оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель протягом 5 робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього. У замовників публічних закупівель виникають питання та ТОВ «Тендерне Агенство Радник» звертаєтся до вас за роз’ясненням щодо планування: Як правильно при внесенні змін до річного плану: замовник публікує зміни до річного плану (вносить новий рядок плану) або публікує оновлений річний план? Наприклад замовник публікував план на проведення відкритих торгів, але вони не відбулися через відсутність учасників. Замовник може укласти «прямий договір» керуючись підпунктом 6 пункту 13 Особливостей. Замовнику потрібно створити новий рядок плану? Яке визначення буде правильним публікація річного плану чи зміни до річного плану?

Наразі, публічні закупівлі регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон)з урахуванням Особливостей, які затверджені, Постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”( далі - Особливості). Підпунктом 8 пункту 13 Особливостей передбачено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару зокрема у разі, коли у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, у того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі. У замовників публічних закупівель виникають питання та ТОВ «Тендерне Агенство Радник» звертаєтся до вас за роз’ясненням по таким питанням: 1. Підпунктом 8 пункту 13 Особливостей передбачено зокрема додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі. Що в даному випадку означає проведення закупівлі? Проведення виключно процедури закупівлі?Або ж мається на увазі закупівля шляхом проведення процедури закупівлі та/або здійснення закупівлі шляхом укладання «прямого» договору про закуівлю? 2. Чи може застосовуватися підпункт 8 пункту 13 Особливостей щодо закупівлі додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного без застосування відкритих торгів відповідно до винятків передбачених пунктом 13 Особливостей?

Стаття 3. Сфера застосування Закону України "Про публічні закупівлі" передбачала пункт 3 частини 7 : якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із: оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується; Чи можна застосовувати норми Закону в цій частині (коли йде оскарження післі оцінки пропозицій). Адже Особливостями не передбачені такі випадки здійснення закупівлі коли є оскарження процедури після оцінки пропозицій.