04.06.2020
Запитання Тема: Інше
Доброго дня.
Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 №121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» районним в місті Києві державним адміністраціям доручено реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами законодавства, а саме виконання або делегування в установленому порядку функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно з розпорядженням Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації від 15.01.2013 р. № 23 функції замовника з нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення об’єктів делеговано Комунальному підприємству «Солом’янка-Сервіс» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Відповідно до п.п. 2 п "а" ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності.
Починаючи з 2013 року Комунальне підприємство «Солом’янка-Сервіс» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації виконує делеговані Солом’янською районною державною адміністрацією в місті Києві на підставі її розпорядження функції замовника будівництва у Солом’янському районі міста Києва.
З огляду на посилання у вказаній вище нормі Закону України ««Про місцеве самоврядування в Україні» на необхідність дотримання конкурсних основ для делегування функцій замовника – виникає таке запитання:
Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на випадки делегування виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (місцевими державними адміністраціями у випадку делегування їм таких повноважень) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності, в аспекті проведення конкурсу чи дотримання конкурсних основ при такому делегуванні.
Зауважуємо, що при делегуванні функцій замовника на користь Комунального підприємства «Солом’янка-Сервіс» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації будь-яких договорів про закупівлю не укладалось та не укладається.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Згідно з частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
При цьому відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на відносини, які не передбачають придбання та оплату замовником товарів, робіт і послуг.
Водночас питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запитах 623/2017 та 1031/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92aa9ffe-88b9-4e07-9a76-176d8776e35b&lang=uk-UA
04.06.2020
Запитання Тема: Інше
Просимо надати роз’яснення як діяти в наступній ситуації.
В грудні 2019 року комунальним підприємством була запланована закупівля на суму 5000000,00. грн. В річному плані джерелом фінансування було визначено — кошти від господарської діяльності підприємства.
Відповідно до річного плану було проведено тендер та укладено договір з переможцем цієї процедури закупівлі на суму 4188200,00 грн. з ПДВ.
В подальшому (в ході виконання цього договору) рішенням сесії міської ради для забезпечення функціювання підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги у 2020 році, було виділено з місцевого бюджету кошти в розмірі 500000,00 грн.
Відповідно до цього рішення між контрагентом та комунальним підприємством було укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору, а саме в частині визначення джерела фінансування. Даною Додатковою угодою було визначено джерелом фінансування : кошти від господарської діяльності підприємства — 3688200,00 грн.з ПДВ та кошти з місцевого бюджету — 500000,00 грн.з ПДВ. Ця додаткова угода була підписана уповноваженими представниками Сторін, скріплена їх печатками та оприлюднена Замовником (комунальним підприємством) в установленому порядку на Офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України.
Однак, Управління державної казначейської служби України, посилаючись на джерело фінансування, яке було визначено в річному плані (кошти від господарської діяльності підприємства), відмовляється брати бюджетні зобов'язання за договором та реєструвати вище визначену додаткову угоду. В свою чергу, на сьогоднішній день, функціонал авторизованих електронних майданчиків унеможливлює внесення змін до річного плану, що суперечить ст.4 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції, що діяла до 19.04.2020 року) та ч. 1 ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (в чинній редакції).
Отже, просимо надати роз’яснення як діяти підприємству в такій ситуації, а також відповісти на питання щодо законності та обґрунтованості зазначених вище дій Управління державної казначейської служби України, зокрема чи є зазначене в річному плані джерело фінансування (з огляду на те, що джерело фінансування у річному плані визначалось замовником на момент, що передував проведенню відповідної процедури закупівлі та не підлягає коригуванню за результатами здійснення такої процедури) належною підставою для відмови УДКСУ у реєстрації додаткової угоди та взяття бюджетних зобов'язань за Договором.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді міститься у запитах № 25/2016 і 512/2018 за посиланнями
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3
http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d69be35c-3504-4f34-a35e-c44052f682c9&lang=uk-UA
Разом з цим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі.
При цьому розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення процедури закупівлі.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
04.06.2020
Запитання Тема: Інше
Прошу надати консультацію за наступним питанням.
Згідно ч.3 ст.7 ЗУ "Про публічні закупівлі" Банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином.
Стаття 3 визначає сферу застосування Закону.
Питання: чи підпадає під контроль Банків закупівлі Замовників на суму до 50 тис.грн, що передбачає обов'язок банків перевіряти звіт про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною третьою статті 7 Закону банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином.
Поряд з цим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю- господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
У свою чергу, частиною другою статті 19 Закону визначено, що звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.
Таким чином, повноваження банків, визначені частиною третьою статті 7 Закону, стосуються закупівель, які передбачають укладення договору про закупівлю, а саме процедур закупівель визначених статтею 13 Закону та спрощених закупівель.
03.06.2020
Запитання Тема: Інше
Доброго дня!
У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» прошу надати роз’яснення з приводу наступного.
Замовником (органом державної влади, розпорядником бюджетних коштів) для забезпечення діяльності своїх відділень, розміщених у різних районах області, у 2006, 2007, 2012 та 2015 роках укладено декілька прямих договорів на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами загальною вартістю 80 тис.грн. Вказані договори є діючими, оскільки строк їх дії щороку пролонгується на наступний рік на тих же умовах. На теперішній час, органами місцевого самоврядування затверджено постачальникам нові (збільшені) тарифи на надання послуг з поводження з побутовими відходами на підставі чого суми договорів підлягають збільшенню.
В той же час, частинами 2 - 4 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Таким чином, виконавці послуг з поводження з побутовими відходами, які стали переможцем конкурсу та визнані надавачем послуг на певній території, є своєрідними монополістами на відповідній території. Тобто, замовник може укласти договір на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами лише одним виконавцем. При цьому ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачає такої підстави для укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
Враховуючи наведене прошу надати роз’яснення:
- Яким чином Замовнику можливо правильно врегулювати договірні правовідносини: 1) шляхом внесення змін діючого договору в частині зміни тарифів та суми договору або 2) розірвання діючих договорів (у зв’язку із перевищенням порогу, передбаченого ч. 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі») та укладання нового договору в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- Чи зобов’язаний Замовник у кінці бюджетного року відмовитися від продовження строків дії договорів та розпочати укладання договорів на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», або має право, враховуючи абз. 4 п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», погодитися на продовження строку дії договорів, укладених до набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі».
Заздалегідь вдячна за роз’яснення.
03.06.2020
Запитання Тема: Інше
Доброго дня!
У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» прошу надати роз’яснення з приводу наступного.
Замовником (органом державної влади, розпорядником бюджетних коштів) для забезпечення діяльності своїх відділень, розміщених у різних районах області, у 2006, 2007, 2013 та 2016 роках укладено декілька прямих договорів на закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення загальною вартістю 130 тис.грн. Вказані договори є діючими, оскільки строк їх дії щороку пролонгується на наступний рік на тих же умовах. На теперішній час, органами місцевого самоврядування затверджено постачальникам нові (збільшені) тарифи на надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі чого суми договорів підлягають збільшенню. Також, у відповідності до інформації, наданої органами місцевого самоврядування, постачальники послуг з якими замовником укладено договори є єдиними постачальниками таких послуг на території відповідного міста (району) (оскільки є орендарями або балансоутримувачами систем водопостачання та водовідведення). Окрім того, згідно Зведеного переліку суб’єктів природних монополій постачальники з якими укладено договори є природними монополістами.
Враховуючи наведене прошу надати роз’яснення:
- Яким чином Замовнику можливо правильно врегулювати договірні правовідносини: 1) шляхом внесення змін діючого договору в частині зміни тарифів та суми договору або 2) розірвання діючих договорів (у зв’язку із перевищенням порогу, передбаченого ч. 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі») та укладання нового договору в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- Чи зобов’язаний Замовник у кінці бюджетного року відмовитися від продовження строків дії договорів та розпочати укладання договорів на закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», або має право, враховуючи абз. 4 п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», погодитися на продовження строку дії договорів, укладених до набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі»;
- Чи можна вважати інформацію, надану органом місцевого самоврядування, з приводу наявності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці єдиного постачальника послуг достатньою для укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
Заздалегідь вдячна за роз’яснення.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.