Серед вимог тендерної документації у процедурі відкритих торгів за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-12-001615-a, зазначено, зокрема: Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції: - Копії примірників документів, що підтверджують якість товару в яких буде вказано ідентифікаційний номер та номер паспорту великої рогатої худоби який внесений до єдиного державного реєстру тварин, для підтвердження ветеринарно-санітарного стану тварин, зареєстрованих на території обслуговуючій дільниці ветеринарної медицини згідно діючого Законодавства. Порядок ідентифікації великої рогатої худоби регламентовано наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №642 від 04.12.2017р «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби», згідно з яким встановлено процедуру ідентифікації, реєстрації та видачі паспорту ВРХ протягом життєвого циклу останньої. Відповідно до пункту 1 розділу 7 вищезазначеного наказу у разі забою, утилізації тварини в господарстві юридичної особи, що проводить діяльність із забою, утилізації, власник/утримувач, відповідальна особа господарства зобов’язані внести до паперової форми книги обліку тварин і паспорта тварини дату та причину забою, зняти з тварини бирки і протягом п’яти робочих днів від дати забою тварини надіслати засвідчений державною установою (закладом) ветеринарної медицини паспорт тварини Адміністратору Реєстру тварин для його знищення в установленому порядку і внесення до Реєстру тварин інформації про забій тварини. Згідно з пунктами 4.2. та 4.3. Правил перед забійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 07.06.2002р. №28, забій тварин на м’ясо здійснюється після їх поголовного клінічного огляду спеціалістом ветеринарної медицини. До забою на м’ясо допускають тільки здорових тварин. Згідно пункту 3.3. вищезазначених Правил після здійснення ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясопродуктів спеціалісти ветеринарної медицини проводять клеймування, а також видають відповідні ветеринарні документи (ветеринарне свідоцтво, ветеринарна довідка) щодо подальшого їх використання. Слід зазначити, що на сьогоднішній день законодавство України не містить норми, яка б регламентувала порядок заповнення та зміст документу виробника щодо якості продукції. Останньою нормою, що регламентувала порядок заповнення та зміст документу виробника щодо якості продукції була стаття 21 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» № 771/97-ВР від 23.12.1997р. (у редакції, що діяла до 20.09.2015р.), яка регламентувала порядок видачі та заповнення декларації виробника. З урахуванням викладеного, просимо надати роз’яснення щодо правомірності включення замовником до тендерної документації вимог про зазначення у документах виробника, що посвідчують якість, ідентифікаційного номеру та номеру паспорту великої рогатої худоби, який внесений до єдиного державного реєстру тварин, для підтвердження ветеринарно-санітарного стану тварин.

Доброго дня! Поясніть, будь ласка, наступне питання. Наш лікувальний заклад є комунальним підприємством та є одержувачем бюджетних коштів. Чи підпадаємо ми під дію постанови КМУ №1266 від 16.12.2020р. в частині забезпечення оприлюднення обгрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі?

Надійшла відповідь на наш запит №570/2021. Нагадаю суть запиту; Як часто та наскільки відсотків можна змінювати ціну в договорі, укладеному без використання електронної системи закупівлі (договір до 50000 гривень), У вашій відповіді наведена інформація про зміни умов договору про закупівлю (договори від 50000 гривень). Як говорить стаття 3 Закону: "Закон застосовується до замовників, які здійснюють спрощені закупівлі та/або укладають договори без використання електронної системи" А як можна змінювати умови такого договору у Законі не зазначено. Тому цікавить саме зміна ціни у договорі до 50000 грн, укладений без використання ел. системи. Дякую.

Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було прийнято наказ № 2628 від 14.12.2020 р. «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» (далі – Наказ), яким затверджено форму забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції та вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Відповідно до пп.1 п.4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у реквізитах гарантії: 1) щодо повного найменування гаранта зазначається інформація: повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, його категорія. Відповідно до пп.3 п.4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у реквізитах гарантії: 3) щодо повного найменування бенефіціара, яким є замовник, зазначається інформація: ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, його категорія. У зв’язку з тим, що виникають труднощі при оформленні забезпечення тендерної пропозиції (банківської гарантії), з метою вірного трактування положень вищезгаданого Наказу, прошу надати роз’яснення: 1. Що мається на увазі під категорією гаранта? Які бувають види категорій гаранта та яким нормативно – правовим актом вони визначені? 2. Що мається на увазі під категорією бенефіціара? Які бувають види категорій бенефіціара та яким нормативно – правовим актом вони визначені?

Доброго дня! Наша організація є розпорядником бюджетних коштів та Замовником у розумінні Закону. У червні 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт. Станом на 01.04.2021 виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по вказаному об’єкту на суму що не перевищує 50 % від загальної суми договору. Просимо дати роз’яснення: 1) Чи можемо ми застосувати здійснення закупівлі без використання електронної системи (звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) з тим самим учасником?; 2) Якщо ні, тоді яку саме та на яких підставах необхідно застосувати процедуру закупівлі для укладання договору закупівлі на додаткові роботи, не передбачені початковим проектом по цьому ж об’єкту.