Внаслідок агресії РФ зруйновано громадську будівлю, що знаходиться на балансі громади, належить до комунальної власності та розташовану на земельнвй ділянці, що належить громаді . Благодійний фонд за рахунок власних, 100% приватних коштів має намір відновити зруйновану будівлю . Співфінансування - немає ! Проєктно-кошторисну документацію виготовляє фонд власним коштом . . Після закінчення бкдівництва фонд має намір передати будівлю громаді безкоштовно . Чи підпадає даний випадок під дію Закону про публічні закупівлі ? Чи потрібно оголошувати тендер ? Дякую .

29.06.2022 набули чинності зміни до постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі – Постанова) якими в тому числі передбачено, що замовники (крім тих, що визначені в абзацах 1 та 2 підпункту 1 пункту 1 Постанови) здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням порядку застосування спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Разом з тим, в підпункті 3 пункту 1 Постанови зазначено, що під час здійснення закупівель, передбачених підпунктом 1 пункту 1 Постанови, без використання електронної системи закупівель, такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель. За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель, за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Підпунктом 1¹ пункту 1 Постанови визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. Підпунктом 4¹ пункту 1 Постанови визначено, що відповідальною за організацію та проведення закупівель, визначених підпунктом 1 пункту 1 Постанови, може бути визначена уповноважена особа або інша особа, визначена замовником. Враховуючи вищезазначене просимо надати відповідь на наступні запитання: 1. Чи включаються до річного плану закупівель закупівлі, що здійснюватимуться відповідно до Постанови в порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом? 2. Чи застосовується термін оприлюднення вказаний в абзаці 8 підпункту 3 пункту 1 Постанови до закупівель, що здійснюватимуться відповідно до Постанови в порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом? 3. Чи необхідно в договорах про закупівлю, що укладаються за результатом закупівель здійснених, відповідно до Постанови, в порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, враховувати особливості визначені ст.41 Закону? 4. Чи необхідно при призначенні уповноважених осіб відповідальних за проведення спрощених закупівель відповідно до Постанови враховувати норму частини третьої статті 11 Закону та визначати конкретні напрямки закупівель, що здійснюватимуть уповноважені особи?

Чи відноситься до об'єктів критичної інфраструктури заклад охорони здоров'я комунальної форми власності, який надає амбулаторну допомогу в рамках програми медичних гарантій?

Державна установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» принагідно засвідчує Вам свою повагу та звертається з наступним. Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Згідно п. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об´єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. У зв’язку із вищезазначеним , просимо надати роз’яснення чи підпадає під дію частини п'ятої статті 3 Закону Оренда виставкової площі для участі у Міжнародній виставці.

Відповідно до абзацу першого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 (зі змінами) (далі – Постанова № 169), замовники здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Водночас, законодавство не містить визначення, що є порядком проведення спрощених закупівель. Разом з тим, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі — ЦКУ та ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, стаття 41 Закону регулює договори про закупівлю, що були укладені за результатами спрощеної закупівлі та процедури закупівлі, які проводились відповідно до вимог Закону. Водночас Постанова № 169, як і Закон, також оперує поняттям «договір про закупівлю». Так, відповідно до абзацу першого підпункту 1-1 пункту 1 Постанови № 169, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. При цьому, у цій нормі Постанови № 169 немає посилання на особливості укладення договору, що визначені Законом, як це є в частині 1 статті 41 Закону. З урахуванням викладеного просимо надати роз’яснення: оскільки і Закон, і Постанова № 169 оперують поняттям «договір про закупівлю», чи підпадає «договір про закупівлю», укладений відповідно до норм Постанови № 169 за результатами проведення спрощеної закупівлі, під вимоги статті 41 Закону?