В якій редакції Постанови № 1178 від 12.10.2022 потрібно завершувати закупівлі, оголошення щодо проведення яких опубліковані до 19.05.2023?

За результатами проведення відкритих торгів з особливостями Замовником укладений договір з переможцем закупівлі на постачання товару з певною номенклатурою. Відповідно до тендерної пропозиції переможця товар постачається згідно з відповідним ТУ. Під час виконання договору постачальник повідомляє про неможливість постачання товару за ТУ передбаченим договором та пропонує внести зміни до договору (на підставі підп.1 та підп. 3 п.19 Особливостей), згідно з якими постачається товар за іншим ТУ, більшої кількості за певними позиціями товару, збільшенням ціни за одиницю товару за деякими позиціями товару, але при цьому загальна сума договору зменьшується. Чи буде внесення такіх змін до договору порушенням вимог Особливостей, враховуючі вищевикладені обставини?

Відповідно до частини 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами) (далі – Особливості) «замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою». Згідно з частиною 2 Загальних положень Особливостей «у цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про публічні закупівлі», постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407)». Проте в жодному з вищезазначених нормативно-правових актів, в тому числі і в Особливостях, відсутні терміни: «країна походження» та «виробник», що спричиняє неоднозначний підхід до трактування даних понять. На сьогоднішній день відповідно до термінології, розміщеної на офіційному сайті Верховної Ради України, чинні нормативно-правові акти місять 91 (дев’яносто одне) визначення «виробник» та 12 (дванадцять) визначень «країна походження». Зважаючи на наведене вище, просимо надати роз’яснення щодо наступного. 1. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «виробник»? 2. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «країна походження»? Якими нормативно-правовими актами слід керуватись при встановленні «країни походження» (це має бути країна-виробництва чи країна, з якої товар/продукцію/послугу було імпортовано)? 3. Як визначити «країну походження» та «виробника» товару, складові якого та комплектація були здійснені різними виробниками в різних країнах, які не є групою країн та які не входять до митних союзів країн?

Чи можна піднімати ціну на товар при відкритих торгах більше ніж на 10%, якщо є довідка із Торгово - промислової палати

Замовником оголошено відкриті торги з особливостями у травні 2023 року. Вимогами ТД встановлено, що Учасник у своїй пропозиції надає технічну специфікацію встановленого зразка. Відповідно до пункту 40 Особливостей передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Під час розгляду пропозиції іншими учасниками виявлено невідповідність, а саме Учасником (Переможцем) закупівлі надано у складі пропозиції технічну специфікацію, яка частково не відповідає змісту зразку встановленого додатком(невказана інформація про замовника). При цьому інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі повністю відповідає змісту встановленого замовником. Замовник не вбачає у цьому помилку, та погоджується, що технічна специфікація відповідає змісту додатку. В консультації на запит 234-2023 від Ярош Марини Євгенівни вказано, що у разі якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в гарантії, яка була надана як забезпечення тендерної пропозиції згідно пункту 10 частини першої статті 1 Закону України, банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями за встановленою наказом № 2628 формою, то такі невідповідності підлягають виправленню згідно з пунктом 40 Особливостей. Натомість не підлягає виправленню згідно з пунктом 40 Особливостей випадок відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником. Однак виникає питання чи зобов’язаний замовник надати 24 години на виправлення недоліків у технічній специфікації, у разі якщо виправлення недоліків не буде нести за собою зміну предмета закупівлі (його найменування, марку, модель тощо)?