11.11.2019
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Доброго дня !
Просимо надати консультацію з наступного питання.
В липні поточного року між нашою установою та приватним підприємством за результатами публічної закупівлі було укладено договір купівлі-продажу металопластикових вікон з додатковою послугою - монтажем на загальну суму 506 000 грн.
Пунктом 5 тендерної документації під час публічної закупівлі, було передбачено обов’язок приватного підприємства провести уточнюючі заміри кожного віконного блоку перед виготовленням та поставкою товару.
На виконання умов договору, працівник приватного підприємства здійснив уточнюючі заміри. При цьому в трьох випадках лінійні розміри вікон були збільшені на 1-2 сантиметри , а в чотирьох зменшені (0,5 – 1 сантиметр).
На підставі уточнюючих замірів в серпні п.р. з продавцем було укладено Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу металопластикових вікон, якою передбачено уточнені виміри металопластикових вікон, при цьому загальна сума за договором не змінилася та залишилася в сумі 506 000 грн.
Незначне уточнення розмірів металопластикових вікон та дверей призвело до покращення якості предмета закупівлі, що відповідає принципу максимальної економії та ефективності та іншим принципам та положенням ЗУ «Про публічну закупівлю», положенням цивільного та господарського законодавства.
Нажаль з нами не погодилося казначейство, яке відмовилося реєструвати додаткову угоду та виготовляти вікна за уточненими розмірами посилаючися на те, що це вже новий предмет закупівлі.
Наші аргументи про те, що зміни лінійних розмірів вікон при збереженні загальної ціни за договором призвели до покращення якості товару, сприйняті не були.
Просимо Вас надати роз’яснення за змістом запитання.
1 Чи є уточнення розмірів вікон, передбачене умовами закупівлі, зміною суттєвих умов договору?
2. Чи правомірні дії Держказначейства, щодо відмови реєструвати додаткову угоду, за умови відсутності змін загальної вартості договору?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06
Щодо питання 2
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
08.11.2019
Запитання Тема: Інше
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06,"Закон не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі". Надайте будь ласка роз'яснення:
Якщо на момент укладання договору кошторис, план використання бюджетних коштів або фінансовий план не будуть затвердженні, чи не буде порушенням укладання такого договору? За умови, що реєстрація бюджетних зобов’язань в органах Державної казначейської служби відбудеться протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів)?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому звертаємо увагу, що Закон не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану; замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі за відповідним предметом закупівлі, керуючись його очікуваною вартістю за умови, що в проекті договору про закупівлю та у договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань в залежності від реального фінансування.
Водночас при укладанні договору розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов’язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України, оскільки згідно з частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
19.04.2019
Запитання Тема: Планування закупівель
Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Відділ освіти- бюджетна установа, яка фінансується з державного та місцевого бюджетів. Потребу в бюджетних асигнуваннях, річний план закупівель, додаток до річного плану за КЕКВ 2230 «Продукти харчування» визначаємо на підставі очікуваної вартості предмету закупівлі. Потреба в закупівлі продуктів харчування спрямована на організацію безперебійного харчування вихованців закладів освіти району. Контингент вихованців, добові норми харчування (згідно з нормами, визначеними постановою КМУ від 20.10.2010 р. № 953), перспективне меню- показники на підставі яких розраховується потреба на продукти харчування. Тому очікувану вартість предмета закупівлі (продукти харчування) визначаємо на підставі річної потреби в бюджетних асигнуваннях та можливих надходжень по спецфонду.Так як відділ організовує харчування і за батьківські кошти.
На початку року головний розпорядник при затвердженні кошторису виділяє асигнування тільки частину коштів(в залежності від надходжень до районного бюджету), а не на повну річну потребу. Решту коштів виділяють додатково, упродовж поточного бюджетного року і фактичні надходження по спецфонду проходять теж упродовж року. У зв’язку з цим відділ освіти не має можливості зареєструвати в Казначействі договір про закупівлю на суму річної потреби. Хоча в договорах передбачена умова: бюджетні зобов’язання будуть взяті в межах відповідних бюджетних асигнувань. У разі закупівлі продуктів харчування на суму, яка перевищує 200 тис. грн., установа укладає додаткову угоду щодо зменшення бюджетних зобов’язань пропорційно до виділених асигнувань. У разі збільшення плану асигнувань казначейство відмовляється реєструвати додаткову угоду про збільшення бюджетних призначень і рекомендує укладати прямий договір. Але ж відділом укладено договір на закупівлю продуктів, виходячи із річної потреби.
Закупівельне законодавство, тобто Закон № 922 та Порядок № 454, не містять чітких роз’яснень з цього приводу.
Чи вправі відділ проводити закупівлю продуктів за очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеною на весь бюджетний рік? Як реєструвати такі договори в Казначействі? Чи мають рацію казначеї, коли вони відмовляють реєструвати договір частково? При цьому свої дії вони пояснюють тим, що договір про закупівлі не дозволено реєструвати декілька разів (оскільки предмет закупівлі заборонено ділити на частини). І чи може відділ змінювати бюджетні зобовязані відповідно до кошторису до одного договору декілька разів. Наприклад: сума договору на закупівлю мяса свинного за очікуванною вартістю один мільйон двісті тисяч, згідно затвердженого кошторису на 2019 рік на данний предмет закупівлі є 572 000 грн. І відповідно укладена додаткова угода про приведення бюджетних зобовязань у відповідність до кошторису, протягом січня-березня надійшли кошти по спецфонду та рішенням сесії районної ради ще виділено кошти в загальній сумі 230 000 грн. Відділ освіти укладає додаткову угоду до договору на 1200000грн. про зміну бюджетних призначень в сторону збільшення на 230000 грн.відповідно до фактичних надходжень по спефонду та рішення сесії. Казначей відмовляє в реєстрації даної угоди і рекомендує знову проводити торги, так як сума більша ніж 200000 грн. Якими мають бути дії бюджетної установи?
З повагою
Начальник відділу Ж. М. Сінькевич
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель та зміни істотних умов договору розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
Таким чином Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Разом з тим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309.
09.04.2019
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Добрий день!
Нашою установою проведено відкриті торги по придбанню легкового автомобіля, після завершення торгів, оголошення переможця, підписання договору його завантаження в систему через 12 днів було з’ясовано, що на сайті відсутня інформація про накладання ЕЦП яке накладається після завантаження підписаного договору, ЕЦП накладалось у день завантаження договору в систему. Чому не спрацювала система, не зрозуміло. Нами було повторно накладено ЕЦП.
Станом на 09.04.2019р. переможець торгів виконав умови договору, поставив автомобіль, але казначейство відмовляється реєструвати договір та проводити оплату посилаючись на несвоєчасне накладання ЕЦП.
Торги по вказаному предмету закупівлі проведено у відповідності до чинного законодавства спираючись на такі принципи, як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівлі, недискримінація учасника, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерної документації, добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, скарг від учасників не надходило, переможця визнано системою, тендерна пропозиція відповідає вимогам тендерної документації договір підписаний та виконаний переможцем.
Просимо Вас прискорити надання роз’яснення щодо вирішення проблеми, в зв’язку з тим, що згідно чинного законодавства на реєстрацію автомобіля відведено 10 днів.
Дякуємо за розуміння.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477 (далі – Порядок розміщення інформації), розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника. При цьому пунктом 2 Наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) встановлено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. Після внесення усієї обов’язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи.
Водночас перелік форм документів у сфері публічних закупівель, складання яких передбачає використання замовником кваліфікованого електронного підпису посадової особи, визначений пунктом 1 Наказу.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Крім того, повідомляємо, що пунктом 6 Порядку розміщення інформації визначено, що у випадку технічних збоїв під час унесення та/або заповнення інформації через автоматизовані робочі місця, які призводять до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на веб-порталі чи в електронній системі закупівель, замовник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації. Питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
19.03.2019
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» звертається до Вас за роз’ясненням.
Частина 1 статті 10 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) містить імперативну вимогу про необхідність оприлюднення Замовником повідомлення внесення змін до договору – протягом трьох днів з дня внесення змін до договору. Функціональні можливості авторизованих електронних майданчиків дозволяють оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору, завантажити скановану копію додаткової угоди виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 36 Закону. Оприлюднення повідомлень про внесення змін до договору з інших причин, крім освітлених частиною 4 статті 36 Закону, функціоналом майданчиків не передбачено.
Крім того форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 року №490 передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною 4 статті 36 Закону.
Керуючись роз’ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.11.2016 року №3302-06/38247-06, а саме: повідомлення про внесення змін до договору оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону та у випадках передбачених частиною 4 статті 36 Закону і статтею 10 Закону, закладом оприлюднювалися повідомлення про внесення змін до договору виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 36 Закону.
Головним управлінням державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на теперішній час вимагається оприлюднення всіх, без виключення, змін до договорів, укладених за результатами процедур закупівель, посилаючись на статтю 10 Закону. Дана вимога не може бути виконана у зв’язку з відсутністю функціональних можливостей майданчиків.
На підставі вищевикладеного, з метою належного виконання Замовником норм чинного законодавства в сфері публічних закупівель, просимо у найкоротший термін розглянути можливість щодо здійснення заходів по приведенню функціоналу майданчиків у відповідність до норм чинного законодавства шляхом його доповнення можливістю оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору з причин, не передбачених частиною 4 статті 36 Закону.
Заздалегідь вдячні за Вашу оперативність та плідну співпрацю.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору розглянуто в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства в сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38247
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” та є вичерпним.