02.04.2021
Запитання Тема: Відкриті торги
Косенко Ілля Володимирович
м. Харків, вул. Плеханівська, 25
Доброго дня!
Пишу вам що до закупівлі з ідентифікатором UA-2020-12-31-003899-c
Замовник двічі, порушуючи закон, намагався скасувати торги (обидва протоколи про скасування були успішно оскаржені в АМКУ)
Термін дії тендерних пропозицій за цією закупівлею складає 90 днів. Враховуючи постійні протоколи від замовника про "продовження терміну розгляду пропозиції" та дві процедури оскарження (до 30 днів на виконання кожного з рішень АМКУ, до трьох днів на прийняття скарги, до 7 днів на розгляд, та до 20 днів на кваліфікацію), незабаром сплине термін дії усіх тендерних пропозицій по цій закупівлі, і пропозиції моєї компанії також. У зв'язку з цим, мені здається що замовник на законних підставах зможе скасувати закупівлю. Тобто, законно зробити те що двічі намагався зробити незаконно.
Чи є вихід з такої ситуації? Чи буде законним скасування закупівлі у такому випадку? Чи є законні інструменти, що забороняють відміну тендеру?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 2455/2020 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA
Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Водночас згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
02.04.2021
Запитання Тема: Інше
Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про доступ до публічної інформації», Акціонерне товариство «Банк Інвестицій та Заощаджень» в особі представника Мартиненка Олександра Васильовича (за довіреністю), звертається із наступним запитом про роз’яснення пункту 4 наказу «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року.
Згідно із підпунктом 9 пункту 3 Постанови НБУ «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» № 639 від 15.12.2004 року, гарантія – це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Пунктом 4 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року, зазначено, що у реквізитах гарантії повинна міститися наступна інформація:
1) щодо повного найменування гаранта зазначається інформація:
— повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, його категорія;
— код банку (у разі наявності);
— адреса місцезнаходження; поштова адреса для листування;
— адреса електронної пошти гаранта, на яку отримуються документи;
— SWIFT-адреса гаранта;
Відповідно до частини 4 вищезазначеної статті, передбачено категорії замовників, що використовуються у Законі України «Про публічні закупівлі»:
1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
2) органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті;
3) підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті;
4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті.
Отже, в розумінні вищезазначених норм вбачається, що до категорій замовників та учасників процедури закупівлі відносяться приватні та державні органи, тому у реквізитах гарантії щодо бенефіціара та принципала слід зазначити до якої форми власності вони належать (органи державної влади, приватні підприємства, тощо).
Однак, на теперішній час ця інформація є непідтвердженою.
До того ж, станом на сьогодні, чинним законодавством не передбачено, до якої категорії віднесено Гаранта та яку інформацію зазначати у гарантії щодо Банку-Гаранта.
Таким чином, керуючись частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо Вас роз’яснити пункт 4 наказу «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року та надати розширену інформацію включаючи, але необмежуючись:
1. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Гаранта в розділі «його категорія»?
2. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Бенефіціара в розділі «його категорія»?
3. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Принципала в розділі «його категорія»?
02.04.2021
Запитання Тема: Відкриті торги
Добрий день.
Підприємство в 2020 р. уклало договір на послуги в сумі 6 млн. грн.
В 2021р. на час проведення закупівлі укладено додаткову угоду на продовждення терміну дії договору до 31.03.21р. в обсязі 20 % від суми договору (1 млн. грн.)
За 3 місяці Виконавець надав послуг на 1 млн 200 тис. і наполягає на сплаті всієї суми (а не 1 млн.грн. згідно дод.угоди, тобто 20%), аргументуючи тим, що продовжено дію договору та сума договору збільшилась і становить 7 млн. грн., а в 2020 році він надав послуг на 5,5 млн. грн. Тобто по договору не використано 1,5 млн. грн.
Питання: чи має право Замовник сплатити за надані послуги більше ніж 20 % (1 млн. грн.)
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
01.04.2021
Запитання Тема: Тендерна документація
Доброго дня!
Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 №2628 «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції» (далі – Наказ) визначає обов'язкові вимоги до гарантії, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями. Замовник використовує як вид забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції саме банківську гарантію.
Відповідно до Наказу гарантія може надаватися, як на паперовому носії (підписується уповноваженою(ими) особою(ами) гаранта та скріплюється печатками (у разі наявності), так і в електронній формі (підписується шляхом накладання кваліфікованого(их) електронного(их) підпису(ів) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності), що прирівняні до власноручного підпису(ів) уповноваженої(их) особи(іб) гаранта та його печатки відповідно).
Згідно з пунктом 25 розділу ІІІ Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639 «оригінал гарантії в паперовому вигляді передається (через принципала або через авізуючий банк, або безпосередньо) бенефіціару».
Наразі усі документи тендерної пропозиції/пропозиції надаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель і замовник не отримує оригінал банківської гарантії на паперовому носії.
Також відповідно до цього Наказу відносини за гарантією регулюються законодавством України. Водночас, у закупівлях беруть участь учасники-нерезиденти, які відповідно надають забезпечення від іноземних банків. Іноземні банки не можуть надавати гарантії, відносини за якими регулюються правом іншої країни. Загальносвітовою практикою є підпорядкування гарантій, що надаються іноземними банками, Уніфікованим правилам для гарантій за вимогою Міжнародної торговельної палати у редакції 2010 року, публікація №758 (ICC Uniform Rules for Demand Guarantees, Publication No. 758) (далі – Уніфіковані правила).
Виходячи з викладеного вище, виникають такі питання:
1. Чи можна вважати, що вимога Замовника щодо надання тільки електронної форми банківської гарантії відповідає вимогам Наказу?
2. Чи відповідає вимогам Наказу зазначення в тендерній документації додатково вимоги щодо оформлення банківської гарантії саме іноземними банками відповідно до Уніфікованих правил для гарантій?
01.04.2021
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Доброго дня! У результаті проведення відкритих торгів було укладено договір на закупівлю електричної енергії. У зв'язку із коливанням ціни на ринку електричної енергії постійно змінюється ії ціна за 1кВт*год. Надайте, будь ласка, роз'яснення щодо застосування п.5 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі". Постачальник наполягає, що коливання ціни на ринку в бік зменшення може бути тільки до 10%, не більше. Відповідно до ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання, крім окремих випадків, у т.ч. погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку без конкретизації відсотку зменшення ціни. Чи потрібно в такому випадку Постачальнику надавати обгрунтування зменшення ціни за 1кВт*год. Дякуємо.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli