Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи вірно ми розуміємо, що у зазначеному випадку учасник може залучати потужності тільки суб’єктів господарювання, а залучати фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, за договорами цивільно-правового характеру не має право, бо це буде суперечити абзацу 2 ч. 3 ст. 16 Закону? Якщо може, то просимо пояснити на яких підставах.

Замовником двічі проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю транспортної послуги. На участь у закупівлі заявляється лише комунальне підприємство міської ради, інші учасники не заявлялись. Для забезпечення отримання послуг Замовником ініційовано переговорну процедуру. При підготовці процедури стало питання перевірки учасника на відповідність вимогам ст. 17. З'ясовано, що у замовника і учасника (комунального підприємства) спільний засновник - міська рада. ч. 7 ст. 17 передбачено, що підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі є подання тендерної пропозиції учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Виникає ситуація, що замовник та Учасник мають одного засновника - міську раду. З вказаного пункту виходить що учасник повинен бути відхилений через те що учасник і Замовник є пов'язаними особами відповідно до Закону. Але при цьому пропозиції від інших учасників не надходили, а послугу закуповувати потрібно. Прошу надати роз'яснення як краще в цій ситуації діяти Замовнику

замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення. Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.

Суть питання: Аномально низька ціна тендерної пропозиції – це ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 % або більше від середньоарифметичного значення ціни (приведеної ціни) тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 % або більше від наступної ціни (приведеної ціни) тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна автоматично визначається електронною системою закупівель, за наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота) (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»). Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування зазначеної в ній ціни або вартості та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію в разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного Законом (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону). Учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня із дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції (абзац перший ч. 14 ст. 29 Закону). Зважаючи на вищезазначене виникають наступні запитання: 1. Яким чином учасник має «належно обґрунтувати» ціну або вартість тендерної пропозиції послуг/робіт у сфері будівництва (поточний та/або капітальний ремонт, реконструкція, модернізація)? 2. Чи має Учасник обґрунтовувати та підтверджувати цінову пропозицію, яка визначена як аномально низька електронною системою закупівель, розрахунками (вартість будівельних матеріалів, вартість роботи машин та механізмів та інше), до визначення учасника Переможцем? 3. Чи є підставою для відхилення у разі, якщо Учасник надав обґрунтування найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, що є аномально низькою у вигляді пояснення низьких ціноутворюючих складових (наявність власної матеріальної технічної бази, наявність довготривалих ділових стосунків з постачальниками, що надають знижки на будівельні матеріали та інше), але не навів розрахунку зазначеного обґрунтування? 4. Чи необхідно Учаснику в обґрунтуванні пояснювати вартість робіт чи послуг за кожною позицією з яких складається загальна ціна пропозиції чи достатньо обґрунтувати лише загальну ціну/вартість, яку електронною системою визначено аномально низькою? Тендерною документацію передбачено, що Договірна ціна надаються Учасником якого вже визначено Переможцем 5. За якими критеріями Замовником оцініється надане Учасником обґрунтування аномально низької ціни?

Доброго дня! Наша організація є розпорядником бюджетних коштів та Замовником у розумінні Закону. У березні 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт по об’єкту на суму 16,3 млн. грн. У грудні 2018 року укладено договір на закупівлю додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по цьому ж об’єкту, за переговорною процедурою закупівлі на суму 7,4 млн. грн. з тим самим учасником, що і на суму 16,3 млн. грн. Станом на 18.11.2020 знову виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по вказаному об’єкту на суму 1,33 млн. грн. Просимо дати роз’яснення: 1) Чи можемо ми застосувати здійснення закупівлі без використання електронної системи (звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) з тим самим учасником?; 2) Якщо ні, тоді яку саме та на яких підставах необхідно застосувати процедуру закупівлі для укладання договору закупівлі на додаткові роботи, не передбачені початковим проектом по цьому ж об’єкту на суму 1,33 млн. грн.?