09.07.2022
Запитання Тема: Тендерна документація
14 липня поточного року набере чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» № 1997-ІХ від 16.12.2021 (далі – Закон № 1997).
Відповідно до змін, що вносяться до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VІІІ від 25.12.2015, з 14 липня 2022 року замовники мають здійснювати закупівлю товарів (за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис гривень), які увійшли до визначеного Законом № 1997 переліку, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує 10 відсотків.
Відповідно до пункту 1 частини 4 Закону № 1997 ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому КМУ. Крім того Уповноважений орган формує та веде перелік товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
Станом на сьогодні порядок та спосіб підтвердження ступеню локалізації виробництва не визначені; перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу не оприлюднений.
З метою забезпечення дотримання вимог законодавства з питань публічних закупівель, прошу надати роз’яснення, в який спосіб учасники, які подаватимуть свої тендерні пропозиції/пропозиції для участі в закупівлях, предметом яких є товар, що увійшов до вищезазначеного переліку, можуть підтвердити ступінь локалізації виробництва.
Чи застосовується вимога щодо «локалізації» до закупівель, які здійснюються замовниками відповідно до постанови КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» № 169 від 28.02.2022 у порядку проведення спрощених закупівель?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що листом від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06
“Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях
”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06, Мінекономіки повідомило суб'єктів сфери публічних закупівель, що з 14.07.2022 набрав чинності Закон України від 16.12.2021 No 1977-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” (далі - Закон № 1977), яким запроваджується тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, вимога щодо ступеня локалізації в Україні для закупівлі визначених цим Законом товарів, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн.
Водночас повідомляємо, що з 04.08.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № № 861, якою затверджено порядки підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва.
При цьому зазначаємо, що технічна реалізація щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів забезпечується адміністратором електронної системи закупівель. Так, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації пропонуємо звертися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Крім цього, інформуємо, що наразі Мінекономіки на чисельні запити суб'єктів сфери готує узагальнену відповідь щодо питань, пов'язаних з локалізацією у публічних закупівлях, та опилюднить відповідний лист на інфоресурсі Уповноваженого органу.
20.11.2020
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Тендерним комітетом, за результатами аукціону, що відбувся у ході проведення відкритих торгів, встановлено ряд очевидних ознак узгоджених антиконкурентниних дій учасників тогів, що стосуються спотворення результатів торгів, що у свою чергу є порушенням передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Питання № 1: Які, у даному випадку, дії повинен вжити замовник (тендерний комітет)?
Питання № 2: Якщо більшість членів тендерного комітету голосують проти визнання переможцем торгів учасників, поведінка яких дає однозначний привід розцінювати її як антиконкурентні узгоджені дії, така пропозиція відхиляється? Якщо так, то як формулювати підставу для відхилення у протоколі засідання?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання відхилення тендерної пропозиції розглянуто в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стаття 22 Закону про АМКУ).
02.03.2023
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Доброго дня. 25.02.2023 набрала чинності постанова КМУ від 17.02.2023 № 157 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178» (далі — Постанова № 157), яка внесла зміни зокрема і до пункту 44 Особливостей. Відповідно до пункту 44 Особливостей: Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.
Але при створенні оголошення про відкриті торги з особливостями, підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі не приведено у відповідність до Постанови №157.
Наприклад, відповідно до пп.6 п. 44 Особливостей: керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку.
А при створенні оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями на електронному майданчику та на веб-порталі Уповноваженого органу ця підстава виглядає так: Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), не була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої знято або погашено у встановленому законом порядку.
Які дії Замовника стосовно закупівель оголошених після 25.02.2023 року? Коли будуть внесені зміни до технічної реалізації ДП "Прозорро"? Дякую.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Так, Мінекономіки, звернувшись до ДП “ПРОЗОРРО”, отримало відповідь на Ваше звернення, що міститься в листі ДП “ПРОЗОРРО” від 29.03.2023 № 206/01/445/11, що додається.
04.01.2022
Запитання Тема: Відкриті торги
Наша вимога у тендерній документації згідно ст.17: підстава для відмови в участі у процедурі закупівлі: Учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника
(п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону)
Учасник надав лише довідку у довільній формі про наявність заборгованості, в якій зазначено ,що заборгованість буде погашено. Чи маємо право оголосити учасника переможцем?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема підставам, встановленим у статті 17 Закону визначається замовником самостійно.
Поряд з цим відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82&fNum=34835
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
24.10.2022
Запитання Тема: Відкриті торги
Відповідно до абз.1 ч.14 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі», учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обгрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції.
26.10.2021 р. рішенням Замовника (ПрАТ «Закарпаттяобленерго») було відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Моя земля» подану до участі у процедурі публічної закупівлі №UA-2021-10-05-012315-b. Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «Моя земля» оскаржило його до АМКУ.
22.11.2021 р. постійно діючою колегією АМКУ було розглянуто скаргу ТОВ «Моя Земля» від 29.10.2021 р. та прийнято рішення №26055-р/пк-пз від 22.11.2021 р., яким колегія постановила відмовити ТОВ «Моя Земля» у задоволенні скарги від 29.10.2021 р. № UA-2021-10-05-012315-b.a2.
Своє рішення колегія АМКУ мотивувала тим, що оскільки розпорядженням КМУ № 1191-р від 30.09.2020 р. було рекомендовано перенести у 2021 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з: п’ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня, то Скаржник повинен був надати обґрунтування аномально низької ціни до 23.10.2021 включно.
Як вбачається зі змісту норм ч.2 ст.50 КЗпП України, ч.ч.1,2,3 ст. 67 КЗпП України, підприємства, установи, організації можуть по-різному визначати робочі та вихідні дні, зокрема їх кількість та дати.
Тобто, в учасників процедури публічної закупівлі робочі дні можуть бути у різні дні тижня.
Отже, якщо обраховувати строки визначені ч.14 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» враховуючи робочі дні учасників процедур публічних закупівель може виникнути плутанина з приводу дотримання вказаних строків.
Враховуючи, що визначення внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації, а також встановлення вихідних днів у ті чи інші дні тижня здійснюється господарською організацією самостійно, шляхом видачі внутрішніх організаційно-розпорядчих документів, у замовника та у інших осіб відсутня змога перевірити чи дійсно в той чи інший день у відповідного учасника був вихідний день чи він недобросовісно змінив власний графік робочих та вихідних днів з метою продовження строку подання обґрунтування аномальної ціни.
Подібна ситуація не лише суперечить принципам публічних закупівель, а й не відповідає справедливості, добросовісності та розумності, як загальній засаді цивільного судочинства.
А відтак, слід констатувати, що строк визначений у ч.14 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» повинен обраховуватись не з урахуванням робочих днів учасника процедури публічної закупівлі, а з урахуванням робочих днів замовника процедури публічної закупівлі.
Враховуючи вищевикладене, ПрАТ «Закарпаттяобленерго» просить надати наступні роз’яснення:
Чи враховується при обрахунку строку визначеного абз.1 ч.14 ст. 29 ЗУ «Про публічні закупівлі» робочий день саме замовника, а не інших суб’єктів публічних закупівель?