11.08.2020
Запитання Тема: Відкриті торги
який порядок прийняття рішення про відхилення пропозиції учасника відкритих торгів у разі невиправлення таким учасником невідповідностей протягом 24 годин, які було надано?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Одночасно зазначаємо, що рішення уповноваженої особи або тендерного комітету оформлюється протоколом.
При цьому згідно з частиною другою статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
09.04.2020
Запитання Тема: Відкриті торги
В тендерній документації Замовника передбачено надання Договірної ціни з розрахунками до неї до початку аукціону. Договірна ціна була завантажена на майданчик але без декількох розрахунків, оскільки Договірна ціна буде перераховуватись відповідно до останнього кроку аукціону. Чи є це підставою Замовнику відхилити тендерну пропозицію?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання щодо надання договірної ціни у разі закупівлі робіт розглянуто в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06
Разом з тим порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону. Відповідно до частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
13.12.2019
Запитання Тема: Тендерна документація
Відповідно до пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 (далі - Порядок), експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва. Згідно пункту 12 зазначеного Порядку замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.
Виходячи із наведених положень Порядку, чи правомірно включення Замовником до тендерної документації вимоги щодо проведення учасником экспертизи вартості проекту на момент подання тендерної пропозиції? У випадку, якщо за результатами торгів вартість будівельних робіт буде знижено чи вимагатиметься від Замовника (або учасника) проведення повторної експертизи проекту з іншою, зменшеною вартістю?
23.12.2020
Запитання Тема: Інше
17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України.
На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону):
1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг);
2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад;
3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України;
4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.
Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання.
Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрем, чи може орган місцевого самоврядування, якому має бути передане відповідне майно чи майнові права, але державна реєстрація якого не буде здійснена у встановленому порядку до 01.01.2021 р., виступати замовником закупівлі щодо цього майна або об’єкта майнових прав, спираючись на рішення уповноважених місцевих рад про передачу-прийняття відповідних об’єктів чи прав у власність територіальної громади та акту приймання-передачі? Чи достатньо буде для реєстрації правочину (процедур) у електронній системі закупівель копій таких рішень, якщо у витягах про реєстрацію прав чи витягах з ЄДР на момент початку закупівлі ще будуть відображені попередні дані державної реєстрації?
28.04.2020
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Доброго дня! Підскажіть чи може бути членом тендерного комітету Начальник юридичної служби, якщо він буде спочатку затверджувати документи як член ТК, а потім їх вже затверджувати як Начальник юридичної служби даного підприємства? Чи не буде таке сумісництво обов'язків признаком корупції?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу Х Закону для цілей цього Закону тендерний комітет – це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом.
При цьому відповідно до абзацу одинадцятого пункту 4 розділу Х Закону не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Таким чином, до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет, шляхом призначення відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель службових (посадових) осіб замовника, з врахуванням обмежень, встановлених підпунктом 1 пункту 4 розділу Х Закону.