Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, яке передбачає укладання договору про закупівлю, то така закупівля має відбуватися відповідно до вимог Закону.

При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, то його дія не поширюється на інші правовідносини, зокрема до тих, які виникають з правочину за договором комісії.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надана у запиті № 432/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?id=16f5fe82-659b-4633-b33d-39cf7593f27a&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону  для замовників визначений у частині п`ятій  статті 3 Закону та є вичерпним.

Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами  закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".

При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1137 /2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=182e0975-c109-44b9-a30e-9d4dc12e6d6b&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику.

При цьому згідно з пунктом 2 частини третьої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у разі непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі. Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо неповернення забезпечення тендерної пропозиції у разі непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.

Водночас згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції повертається учаснику в разі закінчення тендеру/спрощеної закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції.

У разі якщо замовники, які розпочали процедури закупівлі до введення правового режиму воєнного стану в Україні, не мають можливості завершити такі процедури закупівлі у зв’язку із обставинами, що не залежать від замовників, вони можуть визнати тендер таким, що не відбувся, відповідно до частини п’ятої статті 32 Закону у разі якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили.

У такому разі в протоколі замовник може вказати серед підстав для прийняття такого рішення запровадження правового режиму надзвичайного стану у відповідності до Указу Президента України “Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України” від 23.02.2022 № 63/2022 та введення в Україні правового режиму воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами).

Для належного забезпечення потреб під час дії правового режиму воєнного стану в Україні замовники можуть здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (далі - постановаа № 169).  

При цьому зазначаємо, що замовник самостійно приймає будь-які рішення. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Принагідно зазначаємо, що узагальнені відповіді щодо закупівель згідно з постановою № 169 розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель (листи від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану") за покликанням: 

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16796-06