13.08.2021
Запитання Тема: Інше
Повідомляємо Вас, що Спеціалізоване комунальне підприємство «Харківзеленбуд» Харківської міської ради (надалі – Підприємство) узагальнено здійснює свою діяльність у сфері утримання, обслуговування, благоустрою, ремонту та створення нових об’єктів зеленого господарства за двома основними напрямами, а саме: задоволення потреб територіальної громади на умовах, визначених рішеннями Харківської міської ради та її виконавчих органів, та комерційна діяльність на конкурентному ринку.
Реалізуючи напрям задоволення потреб територіальної громади на умовах, визначених рішеннями органами місцевого самоврядування, Підприємство орієнтоване на підвищення якості життя територіальної громади у визначеній для нього сфері, тобто виконує публічну функцію, адже діє згідно рішень, розпоряджень, програм тощо та визначається в установленому порядку одержувачем бюджетних коштів.
В той же час, в рамках комерційної діяльності Підприємство діє добровільно на конкурентному ринку, зокрема, через участь на рівних з іншими суб’єктами господарювання у процедурах закупівель та подальше укладення договорів на закупівлю із замовниками згідно Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому, основною мотивацією такої діяльності є прибутковість, а отримані та витрачені кошти від такої діяльності не мають статусу бюджетних та не пов’язані з виконанням публічної функції.
Враховуючи наведене, керуючись п. 13 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати консультацію з таких питань закупівель:
1. Чи може підприємство одночасно набувати статусу «замовника» та не мати відповідного статусу в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» в залежності від способу, у який таке підприємство забезпечує потреби держави або територіальної громади: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених рішеннями уповноважених органів, які зобов’язують підприємство забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах?
2. Чи належить Спеціалізоване комунальне підприємство «Харківзеленбуд» Харківської міської ради до категорії «замовників», визначених п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо здійснює діяльність на комерційній основі в умовах конкурентного ринку, зокрема за наслідком успішної участі в процедурах публічних закупівель?
12.08.2021
Запитання Тема: Тендерна документація
Наскільки я знаю технічний нагляд відповідає за якість виконання робіт (самі роботи + сертифікати на матеріали і т.д) та об'єм їх виконання. Питання в наступному, чи законні дії в подачі тендерної пропозиції уповноваженої особи документів, які ніяким чином не стосуються технічного нагляду, такі як наявність ліцензованої програми АВК-5, наявність персоналу щодо лабораторних досліджень на спроможність несучих конструкцій, надати фінансовий звіт за рік з підписом уповноваженої особи, надання документів різного каліброваного метстандартом інструменту, надання довідки обігу коштів за минулий рік і т.д.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
Своєю чергою, частиною третьою статті 14 Закону визначений перелік обов`язкових умов, які повинно містити оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Таким чином, пропозиція подається відповідно до умов, установлених замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
12.08.2021
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Наразі в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ тривають роботи з капітального будівництва та капітального ремонту. Закупівля робіт проводилася Тендерним комітетом до вступу в дію нової редакції Закону "Про публічні закупівлі" 19.04.2020 . Деякі договори мають етапи виконання та строк дії протягом трьох років (до 2022 року). Питання наступне - оскільки лише Уповноважена особа з 1 січня 2022 року матиме право проводити процедури закупівлі, хто повинен/має право договори розпочаті у 2020 році закривати у 2022 році. Дякую.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Починаючи з 01.01.2022 організацією закупівель займатимуться виключно уповноважені особи. Разом з тим, можливість організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом передбачено до 01.01.2022.
Отже, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу покладення обов'язків на уповноважену особу (відповідну функцію) щодо оприлюднення інформації (повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону, звіту про виконання договору про закупівлю) стосовно договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.
12.08.2021
Запитання Тема: Відкриті торги
Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що «оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, що критеріями оцінки є ціна та/або вартість життєвого циклу; та/або ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності цін, визначених системою «PROZORRO» ринковим цінам, які визначаються судовим експертом або спеціалістом у відповідному висновку.
При цьому вартість товарів та послуг придбаних за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, яка визначена конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації.
Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання:
- чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою?
- чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати та/або дорівнювати ринковій ціні такого майна.
- Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю?
- чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти?
- Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг?
10.08.2021
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Вартісні межі для процедур закупівель встановлює частина 1 статті 3 Закону про публічні закупівлі. Вона визначає, що Закон застосовується:
1) до замовників 1-3 категорій (визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону), за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників 4 категорії (визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону), за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень;
3) до усіх замовників (визначених частиною першою статті 2 цього Закону), які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті.
Закон про публічні закупівлі передбачає, що замовники можуть здійснювати закупівлі шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:
відкриті торги;
торги з обмеженою участю;
конкурентний діалог.
Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Як бачимо, частина 1 статті 13 Закону відносить переговорну процедуру до процедур закупівель. Лише наголошує, що проведення цієї процедури можливе в окремих виняткових випадках.
Окремих вартісних меж для переговорної процедури законодавець не встановив. Вони такі самі як встановила частина 1 статті 3 Закону.
Згідно ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель:
"Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктами 3-2 і 3-3 такого змісту:
"3-2. Установити, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 цього Закону. При цьому замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через п’ять днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Враховуючи наведене вище, з метою забезпечення законності та прозорості закупівель , Установа звертається до уповноваженого органу управління - Міністерства охорони здоров’я України та просить:
- Надати роз'яснення, яку саме процедуру застосовувати для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, якщо сума договору становит 55 000 тисяч гривень.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Положення пункту 3-2 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону має диспозитивний характер, передбачаючи, що закупівлі товарів, робіт та послуг відповідно до затвердженого переліку Кабінетом Міністрів України для відзначення 30-ї річниці незалежності України, можуть здійснювати замовники, перелік яких також визначений Кабінетом Міністрів України, із застосуванням переговорної процедури закупівлі.
Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Процедури закупівель передбачені у статті 13 Закону.
У свою чергу, відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
Крім того, про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Отже, під час здійснення закупівель замовники керуються межами, визначеними в Законі.