1. Рішенням (наказом) начальника організації (військового інституту) фунцій уповноваженої особи покладено на військовослужбовця (як додаткової роботи, але без відповідної доплати згідно з законодавством). Чим порушено вимоги статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Окрім того у листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 3304-04/24218-06 від 10.04.2020 вказано: Згідно статті 11 нової редакції Закону уповноважена особа визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи із відповідною доплатою згідно з законодавством. Цей спосіб може бути використаний невеликими замовниками, що проводять незначну кількість закупівель на рік та штатну чисельність працівників якої у зв’язку з цим збільшувати не доцільно, але за умови що уповноважена особа в обов'язковому порядку отримає доплату за здійснення додаткової до основних посадових обов'язків роботи з організації та проведення закупівель. В даному випадку необхідно покласти обов'язки уповноваженої особи на працівника(ів) зі штатної чисельності організації розпорядчим рішенням замовника. У листі зазначено, що уповноважена особа в обов'язковому порядку отримає доплату за здійснення додаткової до основних посадових обов'язків роботи з організації та проведення закупівель. Відсутність доплати є порушенням Закону України “Про публічні закупівлі” чи для військовослужбовців відсутність доплати законна? Якщо законна, то на якій підставі? 2.Чи має право і на якій підставі військовослужбовець відмовитися від виконання фунцій уповноваженої особи (як додаткової роботи, без відповідної доплати згідно з законодавством)?

За результатами проведення тендеру у 2019 році між Департаментом будівництва, містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, правонаступником котрого, в теперішній час, є Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації (далі – Замовник) та міським комунальним підприємством «Аварійно-диспетчерська служба» укладено Підрядний договір на виконання робіт по об’єкту: «Реконструкція нежитлових приміщень універсальної концертної зали існуючої будівлі по вул. Театральна, 15 в м. Вінниці» від 06.11.2019 року № 19 (UA-2019-10-04-001184-c) (далі – Підрядний договір). Відповідно до розпорядження Голови Вінницької обласної державної адміністрації від 22 грудня 2020 року № 800 «Про передачу функцій замовника» державному підприємству «Архітектурно-будівельний інжиніринг» від Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації передано функції замовника з виконання робіт, у тому числі, за об'єктом: «Реконструкція нежитлових приміщень універсальної концертної зали існуючої будівлі по вул. Театральна, 15 в м. Вінниці». Враховуючи зазначене, виникла потреба в заміні замовника у Підрядному договорі з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації на державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг». Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до частини 3 статті 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, як слідує зі змісту вказаних норм, зміна замовника передбачена законодавством. Проте, як вищевказувалось, Підрядний договір укладений за результатами тендеру. Відповідно до пункту 12 та 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» основними функціями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є, у тому числі: надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Враховуючи зазначені норми права та обставини що склались, просимо надати відповідь: чи є правові підстави здійснення заміни замовника в Підрядному договорі, укладеному за результатами тендеру, з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації на державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» та чи не суперечить чинному законодавству здійснення відповідної заміни. Одночасно просимо вказати правові підстави можливості чи заборони такої заміни.

Звертаюсь до Вас за роз’яснення стосовно продовження строку дії тендерних пропозицій, а саме: Замовником 31 грудня 2020 року о 14:52 у було розміщено тендерну документацію на закупівлю послуг. 12 січня 2021 року о 20:50 часником подано тендерну пропозицію для участі у процедурі відкритих торгів, яку було оголошено Замовником на закупівлю вищезазначених послуг. 18 січня 2021 року о 16:08 відбувся аукціон. За підсумками розгляду тендерних пропозицій Замовником було відхилено переможця аукціону на підставі надання тендерної пропозиції з аномально низькою ціною. 25 січня 2021 року о 15:48 Замовником було продовжено строк розгляду тендерної пропозиції до 01 лютого 2021 року, яке він аргументував бажанням більшого, ретельного розгляду тендерної пропозиції наступного Учасника та недопущенням помилок. 1 лютого 2021 року о 11:00 Замовником було опубліковано рішення від 01.02.2021 року про скасування тендеру щодо проведення відкритих торгів через систему електронних закупівель за підписом уповноваженої особи. У рішенні про скасування вищезазначеного тендеру, Замовник посилається на частину 2 статті 32 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як на підставу скасування тендеру. На підставі того, що факти наведенні Замовником в обґрунтуванні скасування тендеру не підпадають під частину 2 статті 32 Закону учасником публічної закупівлі була подана скарга до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Своїм рішенням Адміністративна колегія зобов'язала Замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі. Замовник виконав рішення Адміністративної колегії та опублікував нове рішення про відміну тендеру. У рішенні зазначається, що на теперішній час у Замовника відпала потреба у отриманні послуг по зазначеній закупівлі за ідентифікатором закупівлі. Рішенням Адміністративної колегії у друге зобов’язали Замовника скасувати рішення про відміну процедури. Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. У зазначеній закупівлі замовник визначив строк дії тендерних пропозицій протягом 90 днів (мінімально можливий). Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції залишаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право (проте не зобов’язаний) вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому, виходячи зі змісту статті 32 Закону, замовник визначає переможця процедури строк дії тендерної пропозиції якого не минув. Варто також зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону, учасник має право вносити зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Враховуючи, що Замовником під час проведення публічної закупівлі було двічі здійснено порушення Закону, а учасником був витрачений час на успішне оскарження неправомірних дій замовника, строк дії тендерної пропозиції Учасника незабаром сплине. Вважаємо, що вищенаведені дії Замовника спрямовані на зменшення конкуренції серед учасників, а тому порушують статтю 5 Закону, якою встановлено, що основним принципами здійснення закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель запобігання корупційним діям і зловживанням. Вищенаведені обставини дають можливість замовникам безкарно зловживати своїми повноваженням шляхом прийняття неправомірних рішень упродовж усього строку дії тендерних пропозицій, а після чого відхилити найбільш економічно вигідну цінову пропозицію з особистих корисливих мотивів. Просимо проінформувати, чи наявний механізм запобігання таким зловживанням зі сторони замовників?

Доброго дня! Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 №2628 «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції» (далі – Наказ) визначає обов'язкові вимоги до гарантії, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями. Замовник використовує як вид забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції саме банківську гарантію. Відповідно до Наказу гарантія може надаватися, як на паперовому носії (підписується уповноваженою(ими) особою(ами) гаранта та скріплюється печатками (у разі наявності), так і в електронній формі (підписується шляхом накладання кваліфікованого(их) електронного(их) підпису(ів) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності), що прирівняні до власноручного підпису(ів) уповноваженої(их) особи(іб) гаранта та його печатки відповідно). Згідно з пунктом 25 розділу ІІІ Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639 «оригінал гарантії в паперовому вигляді передається (через принципала або через авізуючий банк, або безпосередньо) бенефіціару». Наразі усі документи тендерної пропозиції/пропозиції надаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель і замовник не отримує оригінал банківської гарантії на паперовому носії. Також відповідно до цього Наказу відносини за гарантією регулюються законодавством України. Водночас, у закупівлях беруть участь учасники-нерезиденти, які відповідно надають забезпечення від іноземних банків. Іноземні банки не можуть надавати гарантії, відносини за якими регулюються правом іншої країни. Загальносвітовою практикою є підпорядкування гарантій, що надаються іноземними банками, Уніфікованим правилам для гарантій за вимогою Міжнародної торговельної палати у редакції 2010 року, публікація №758 (ICC Uniform Rules for Demand Guarantees, Publication No. 758) (далі – Уніфіковані правила). Виходячи з викладеного вище, виникають такі питання: 1. Чи можна вважати, що вимога Замовника щодо надання тільки електронної форми банківської гарантії відповідає вимогам Наказу? 2. Чи відповідає вимогам Наказу зазначення в тендерній документації додатково вимоги щодо оформлення банківської гарантії саме іноземними банками відповідно до Уніфікованих правил для гарантій?

Відповідно ч.3 ст.22 тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Пунктом 5 Розділу ІІІ Тендерної документації визначено, що підстави для відмови в участі в процедурі закупівлі передбачені в статті 17 Закону. Відповідно до ч.2 статті 17 Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Таким чином, Замовником встановлено факт невиконання учасником ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469), процедури закупівлі своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю з ТОВ «Оператор ГТС України», що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків вже на етапі після аукціону. Питання: В разі визнання електроною системою закупівель пропозицію учасника ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469) за результатами процедури Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузлів одоризації газу ГРС) (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-22-011024-c) найбільш економічно вигідною пропозицію. Чи може замовник на даному етапі (після аукціону) відхилити пропозицію учасника ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469) у відповідності до абз. 3 п. 1 ч. 1 (не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства) ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерна пропозиція учасника ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469), відхиляється у відповідності до частини 2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».? Під час оприлюднення інформації через авторизований електронний майданчик в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, є можливість обрати вищезазначену підставу, Замовником при оприлюдненні відхилення тендерної пропозиції учасника ПРАТ "ФАКЕЛ" (ЄДРПОУ: 04601469) з переліку підстав буде обрана, зокрема, наступна підстава: Учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.