22.06.2021
Запитання Тема: Інше
Згідно з статтею 20 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» військовослужбовці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечуються безоплатною кваліфікованою медичною допомогою в закладах охорони здоров’я Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, за угодами, укладеними нею із зазначеними центральними органами виконавчої влади відповідно до Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах та взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями, що затверджений постановою КМУ від 18.10.99 № 1923 (зі змінами) (далі Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку витрати на надання медичної допомоги військовослужбовцям військово-медичних закладах інших військових формувань відшкодовуються цим закладам центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, в яких проходять службу зазначені військовослужбовці, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання цих військових
формувань.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що рахунки на оплату медичної допомоги протягом п'яти днів після її надання надсилаються до органу військового управління (військової частини) військового формування, уповноважена посадова особа якого буде здійснювати оплату. Вартість медичних послуг, які надаються військовослужбовцям інших військових формувань, встановлюється наказами керівників військово-медичних закладів, які надають ці послуги, у розмірі фактичних витрат на придбання
медикаментів і перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування
та витрат на оплату комунальних послуг і енергоносіїв, що
визначаються відповідно до законодавства, яке регулює здійснення
розрахунків зазначених витрат виробництва продукції (робіт,
послуг).
Слід зауважити, що укладання договору на відшкодування витрат за надання медичної допомоги іншим військовим формуванням Порядком не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення, чи поширюються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" на послуги з надання медичної допомоги військовослужбовцям відповідно до Порядку, що передбачає виключно відшкодування фактичних витрат на придбання
медикаментів, перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування
та витрат на оплату комунальних послуг і енергоносіїв?
Чи відображати такі видатки в річному плані закупівель?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
При цьому, відповідь щодо застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
22.06.2021
Запитання Тема: Інше
Державне підприємство, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. Технічні умови будуть використовуватись державним підприємством в процесі здійснення його господарської діяльності для виробництва продукції.
За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти державного підприємства, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
З урахуванням наведеного вище, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» виникла необхідність в отриманні консультації щодо наступного питання:
1. Чи підпадає укладення ліцензійного договору на умовах зазначених вище під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи є предмет ліцензійного договору (надання права використання технічних умов) предметом закупівлі, а саме: товаром, роботами чи послугами, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Якому коду Єдиного закупівельного словника буде відповідати предмет такої закупівлі (надання права використання технічних умов, як об’єкта права інтелектуальної власності)?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
16.06.2021
Запитання Тема: Інше
Доброго дня! Міністерства економіки скасовано наказ №557 від 30.03.2016 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) від 08.06.2021 Наказом № 40. Підкажіть, будь-ласка, протягом якого терміну Замовники зобов’язіні розробити нове положення і створити наказ про уповноважену особу керуючись наказом № 40? Дякую.
Відповідь
Шановний користувачу, інформуємо, що Примірне положення про уповноважену особу затверджене наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу” від 08.06.2021 № 40 (далі - наказ) та визначає загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи, а також її права, обов'язки та відповідальність.
Наказ як нормативно-правовий акт може застосовуватися замовниками після його затвердження та набрання чинності.
При цьому оскільки положення є примірним та носить рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення. Період часу, який був би відведений для цього, окремо законодавством не установлено. Однак слід ураховувати, що виходячи зі змісту розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, повний перехід на формат роботи щодо організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі уповноваженою особою (уповноваженими особами) має відбутися до 01.01.2022. У зв’язку з цим, замовникам доцільно, керуючись наказом, затвердити власні положення про уповноважених осіб до указаної вище дати.
13.06.2021
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Доброго дня! Чи можна призначити уповноважену особу, яка буде відповідальною виключно за формування річного плану закупівель та внесення змін до нього? А іншу уповноважену особу - за проведення процедур закупівель/спрощених закупівель?
11.06.2021
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
З цього постає декілька питань:
1) Чи мав право замовник (орган місцевого самоврядування) використовувати удосконалений електронний підпис замість кваліфікованого електронного підпису ?
2) Як повинен діяти замовник, у випадку якщо ним було підписано тендерну документацію (в тому числі оголошення про проведення закупівлі) удосконаленим електронним підписом замість кваліфікованого електронного підпису?
3) Якщо замовник після публікації тендерної документації з використанням удосконаленого електронного підпису через деякий час виявив зазначене та наклав на цю ж документацію вже кваліфікований електронний підпис, чи буде це правомірно та вважатись належним виправленням помилки (порушення)?