03.06.2020
Запитання Тема: Відкриті торги
Доброго дня!
Замовником вимагаєтся подання довідки: Довідка, видана не раніше 30 днів до дати розкриття тендерних пропозицій уповноваженим органом про те, що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Ми розуміємо, що довідка з МВС про відстутність кримінального порушення є доказом того, що уповноважена особа не була притягнута до відповідльності і за цією статею, проте залишаєтся адмінстративна відповідальність. У вимогах замовника не конкретизована кримінальна та/або адмінстративна. Державна служба України з питань праці, ані довідки, ані роз'яснення не надає. Вони "відправили" за роз'ясненнями у Мінекономрозвитку. Тому у нас питання, який уповноважений орган надає підтвердження того, що уповноважена особа, не була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Або, чи можете ви надати роз'яснення, що з цього пункту достатньо тільки довідка з МВС. Дякуюмо
Тендер на прозорро: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-05-07-004352-b
03.06.2020
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
У зв'язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України «Про ринок електричної енергії № 2019 - VIII, Служба автомобільних доріг у Київській області (далі Замовник або Споживач) за результатами відкритих торгів, проведених згідно Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) уклала з переможцем торгів (Постачальником) договір про постачання електричної енергії Споживачу, від 20.01.2020 року (далі – Договір).
На підставі пункту 2 частини 4 статті 36 Закону, Договором передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару (за 1 кВт*год) не більше ніж на 10% протягом дії Договору у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, а також Постачальник надасть Замовнику на розгляд обґрунтування, щодо зміни ціни у бік збільшення за даними офіційних сайтів уповноважених на це органів.
Враховуючі вищенаведене, просимо надати роз’яснення чи буде правомірною вимога Споживача, що для підтвердження можливості першої зміни ціни за одиницю товару в Договорі, Постачальнику необхідно надати обґрунтування коливання ціни такого товару на ринку в бік збільшення в поточному розрахунковому періоді (місяці) відносно періоду або дати укладеного Договору за результатами відкритих торгів, а не відносно будь – якого попереднього періоду(місяця) на розсуд Постачальника.
А також окремо просимо роз’яснити обов’язковість застосування положень пункту 2 частини 4 статті 36 Закону при наявності у Постачальника обґрунтування коливання ціни за одиницю товару (електроенергії) в бік збільшення, а саме - це є право чи обов’язок Споживача (Замовника) за Договором, враховуючі, що збільшення ціни за 1 кВт* год буде потребувати зменшення річних обсягів поставки товару, яке може бути не прийнятним або критичним для Споживача (Замовника).
02.06.2020
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Доброго дня, надайте роз"яснення стосовно призначення уповноваженої особи з числа військовослужбовців із штатної чисельності без додаткової доплати. Порядок грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначено простановою КМУ № 704 від 2017 р., згідно якої доплати по сумісництву не передбачено.
Дякую
02.06.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Філія планує провести три окремі процедури відкритих торгів з наступними конкретними назвами закупівель: 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту. Загальна вартість усіх послуг біля 4 млн.грн. Всі закупівлі відносяться до одного коду ДК 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання.
Поняття «предмет закупівлі» зазначено в п.22) ст.1 Закону:
«предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.»
Відповідно до абз. 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 17.03.2016 № 454) «предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Враховуючи вищевикладене, предмет закупівлі складається з наступних складових:
- цифрового коду за ДК 021:2015
- назви коду за ДК 021:2015
- конкретної назви товару чи послуги у дужках.
Крім того, наявність достатньої матеріально-технічної бази для надання трьох різних по суті послуг у одного учасника не можлива.
Враховуючи вищевикладене, на думку замовника 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту є окремими предметами закупівлі у розуміні Закону, але з проведенням відкритих торгів по кожному з них окремо.
Прошу повідомити, чи дійсно 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту є окремими предметами закупівлі у розуміні Закону, але з проведенням відкритих торгів по кожному з них окремо?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Визначення поняття “послуги” наведено у пункті 21 частини першої статті 1 Закону.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774 розміщено лист від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)".
При цьому замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку та вимог Закону.
02.06.2020
Запитання Тема: Інше
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР просимо Вас надати роз’яснення щодо застосування Закону України «Про публічні закупівлі».
Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» здійснює на комерційній основі утримання штучних споруд, надає послуги поточного ремонту зливових каналізацій та асфальтобетонного покриття, також здійснює прибирання доріг та тротуарів окремих районів міста Миколаєва.
Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» (далі – підприємство) не має прямого фінансування з міського та державного бюджетів. Усі послуги надаються тільки на засадах укладеного договору з розпорядниками коштів. Для підписання договорів та надання послуг підприємство на рівних умовах з іншими учасниками приймає участь у відкритих торгах у системі «Prozzoro». Попри те, у статутному капіталі нашого підприємства комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Вивчивши та проаналізувавши частину першу статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) та лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) від 29.04.2016 року №3302-06/12875-06 «Щодо здійснення закупівель замовниками», розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, підприємство так і не знайшло відповіді, щодо правильного застосування цієї статті Закону.
Відповідно до вищезазначеного, просимо Вас надати роз’яснення щодо застосування Закону, а саме з питань:
1. В яких випадках та за яких умов комунальні підприємства повинні здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг з використання електронної системи закупівель?
2. В яких випадках та за яких умов комунальні підприємства можуть здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг без використання електронної системи закупівель?
3. Чи підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» комунальні підприємства, які не мають фінансування з міського бюджету (не є розпорядником коштів) та надають послуги на конкурентних умовах? Чи повинні вони здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг з використання електронної системи закупівель?