Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
19.03.2019
Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Департамент капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації (надалі – замовник) просить Вас надати роз’яснення з наступного питання. Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) передбачено оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення змін до договору – протягом трьох днів з дня внесення змін. Також, частиною 4 статті 36 Закону встановлені випадки, при яких можуть змінюватися істотні умови договору після його підписання. Крім того, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону, затверджено форми документів у сфері публічних закупівель (наказ від 22.03.2016 № 490 зі змінами), у тому числі і форму повідомлення про намір укласти договір. Зазначена форма передбачає випадки для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону, та не передбачає випадків для внесення змін до умов договору що не є істотними по своїй суті. Функціоналом авторизованого електронного майданчика передбачені поля для заповнення інформації у відповідності до форми повідомлення про внесення змін до договору (наказ МЕРТ від 22.03.2016 № 490 зі змінами) якою встановлені випадки для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону. При реєстрації замовником юридичних зобов’язань в органі Державної казначейської служби, а саме додаткових угод до договорів з підстав: зміна розрахункових рахунків, зміна адреси учасника, уточнення обсягів фінансування робіт на поточний рік, скорочення строку дії договору та виконання зобов’язань щодо виконання робіт, тощо; між замовником та казначейською службою виникають протиріччя з питання оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору коли додаткова угода до договору не передбачає зміну істотних умов договору та не підпадає під випадки встановлені частиною 4 статті 36 Закону. Орган Державної казначейської служби, посилаючись на частину 1 статті 10 Закону вимагає від замовника оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення будь-яких змін до договору, а надто таких, які не підпадають під жодну з підстав які визначені частиною 4 статті 36 Закону. Зважаючи на те, що при заповненні зазначеної форми обов’язковим є вибір підстав зміни договору відповідно до частини 4 статті 36 Закону, а в свою чергу додаткова угода до договору не передбачає зміну істотних умов договору та не підпадає під жодну з вищенаведених підстав (зміна розрахункових рахунків, зміна адреси учасника, уточнення обсягів фінансування робіт на поточний рік, скорочення строку дії договору та виконання зобов’язань щодо виконання робіт, тощо), оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору на веб-порталі Уповноваженого органу є не можливим. Згідно з статтею 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами пункту 12 частини 1 статті 8 Закону, просимо Вас надати роз’яснення, щодо підтвердження або спростування позиції замовника з порушеного питання.
Відповідь
18.03.2019
Запитання      Тема: Інше
Відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» «замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.» ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГЕНТСТВО З ІДЕНТИФІКАЦІЇ І РЕЄСТРАЦІЇ ТВАРИН» (далі - Підприємство) засноване на основі державної власності, входить до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (надалі - Уповноважений орган управління) і є підзвітним йому. Основним показником, що узагальнює фінансові результати господарської діяльності Підприємства, є чистий прибуток (дохід). Підприємство здійснює комерційну господарську діяльність і не фінансується за рахунок бюджетних коштів. Аналіз чинних нормативно-правових актів щодо регулювання публічних закупівель, судової практики в сфері публічних закупівель, листів Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 330206/1287506 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 330206/1374707 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” дозволив зробити висновок, що наше підприємство не є замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі". Натомість, з метою дотримання законності при здійсненні господарської діяльності підприємства, просимо надати роз'яснення, чи є ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГЕНТСТВО З ІДЕНТИФІКАЦІЇ І РЕЄСТРАЦІЇ ТВАРИН» замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні комерційної діяльності, направленої на закупівлю Товарів, робіт і послуг для надання послуг з ідентифікації тварин за умови, що такі Товари закуповуються з метою задоволення потреб замовників без використання бюджетних коштів цільового користування (юридичні особи приватного публічного права, фізичні особи).
Відповідь
15.03.2019
Запитання      Тема: Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Після проведення оцінки пропозицій щодо закупівлі, участь в якій прийняло два учасника, замовником прийнято рішення про відхилення тендерних пропозицій як першого так і другого учасника, після чого прийнято рішення про відміну торгів (з підстав відхилення всіх тендерних пропозицій). Учасник вважає рішення про відхилення його пропозиції незаконним та має намір його оскаржити. Скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. При цьому, скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Але, враховуючи що замовником замість повідомлення про намір укласти договір, внесено в систему рішення про відміну торгів, електронна система закупівель блокує можливість подачі скарги до АМКУ, що фактично унеможливлює оскарження та порушує права учасника та принципи здійснення закупівель, визначені ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі". Представники АМКУ, відповідаючи на телефонне звернення підтвердили правову позицію щодо наявності права оскарження такого рішення і повідомили про готовність розглядати скаргу, у випадку її надходження у встановленому порядку. Суть питання: як учаснику реалізувати своє право на оскарження, враховуючи наявність такого технічного збою/порушення в роботі електронної системи закупівлі.
Відповідь
14.03.2019
Запитання      Тема: Відкриті торги
Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника. Питання: Як офіційно здійснювати перевірку пов’язаності осіб під час проведення процедур закупівлі? Чим користуватись?
Відповідь
13.03.2019
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Чи можливо в договорі про закупівлю, який укладається за результатами переговірної процедури закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону “Про публічні закупівлі” (замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників), встановити, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли до його укладення (частина третя статті 631 Цивільного кодексу України), а саме з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу рішення про намір укласти договір?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json