На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу. Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі. Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис. На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів. Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів. В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … . У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору. Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … . Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України. Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою. Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO. Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія. У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України. Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року. У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання. З повагою Олександр Проценко.

Листом МЕРТСГ від 06.12.2019 № 3305-04/52038-03 «Щодо визначення відповідальною за організацію та проведенн процедур закупівлі / спрощених закупівель Уповноваженої особи» надано роз’яснення щодо діяльності Уповноважених осіб з 01 січня 2022 року. Враховуючи позицію МЕРТСГ, викладену на офіційному веб-сайті, у відповіді на запит ДП «НАЕК «Енергоатом» № 1131/2019, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року є лише уповноважена особа. Просимо надати роз’яснення: чи може замовник з 19 квітня 2020 року одночасно визначити або призначити одну і ту ж особу – уповноваженою особою за проведення спрощених закупівель та членом тендерного комітету по процедурам закупівлі та на яких правових підставах.

Доброго дня. запитання наступне: Чи може одна уповноважена особа бути відповідальною за проведення спрощенної процедури та відкритих торгів ? Чи краще щоб це було дві уповноважені особи ? Наразі на підприємстві працює ТК. ТК не відповідає за проведення допорогових процедур закупівель.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019 року (новий Закон) є обов’язковим використання Замовником електронної системи «ProZorro» для здійснення державних закупівель вартістю від 50 тисяч гривень (спрощена процедура). Тобто, закупівля в цих вартісних межах набуває статусу «конкурентної». Статтею 11 нового Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа. З огляду на вищезазначене, виникають наступні питання: 1. Чи може уповноважена особа входити до складу тендерного комітету? 2. Чи може голова/секретар тендерного комітету бути уповноваженою особою?

Доброго дня! Я, працюю в бюджетні установі уповноваженою особою з 2016 року, але в мене вища технічна освіта. Згідно нового закону, я з 19 квітня 2020 року вже немаю права бути уповноваженою особою, так як немаю економічної або юридичної освіти? Дякую