Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
02.03.2020
Запитання      Тема: Тендерна документація
Доброго дня. Підскажіть будь-ласка чи може учасник подаючи пропозицію подавати змінений проект договору на свій розсуд та який не відповідає проекту договору в поданій тендерній документації Замовником?
Відповідь
02.03.2020
Запитання      Тема: Виконання договору
Добро дня. Допоможіть, будь ласка, вирішити проблему. Переможець відкритих торгів по закупівлі палива розриває договір, не поставивши ні однієї літри палива. Які наші подальші дії, як заключити договір з іншим поставщиком і по якій процедурі, так як зривається підвіз учнів.
Відповідь
17.02.2020
Запитання      Тема: Відкриті торги
У тендерній документації зазначено строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними-не менше 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Чи може переможець торгів змінити ціну (електроенергія) після підписання договору, однак до закінчення строку дії тендерних пропозицій (90 днів)?
Відповідь
14.02.2020
Запитання      Тема: Виконання договору
Відповідно до п. 1.1. Додатку 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії: Цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору. Оскільки Замовник підписав заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 37-14.3/7-11 від 27.12.2018 р., то з 01.01.2019 р., його було приєднано на невизначений строк до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 48 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом. Відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон):  Закупівля здійснюється відповідно до річного плану (ч. 1 ст. 4);  Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання (ч. 1 ст. 10). Оскільки виникла колізія між положеннями Закону та умовами Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, просимо надати роз’яснення: Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»: Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Як звітувати по такому договору якщо його строк дії безстроковий? Чи можливо потрібно укладати Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії щороку?
Відповідь
12.02.2020
Запитання      Тема: Планування закупівель
На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу. Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі. Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис. На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів. Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів. В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … . У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору. Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … . Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України. Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою. Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO. Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія. У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України. Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року. У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання. З повагою Олександр Проценко.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json