Доброго дня! До Вас звертається Болградська міська рада Одеської області з наступним питанням: відповідно ст.1 п.27 роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт; Тобто, «інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;», мається на увазі, послуги та роботи що розраховані «зведеним кошторисним розрахунком на об’єкт будівництва» на підставі настанови з визначення вартості будівництва? Чи має право замовник, перерахунок кошторисної вартості оголошений за КЕКВ 2240 за кодом ДК 71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги, за одним об’єктом, та технічний нагляд за тим же самим об’єктом, оголошений за КЕКВ 3110 за кодом ДК 71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги (додаткові кошти) розраховувати не за кодом ДК, а розраховувати за об’єктом будівництва, так як це визначено Зведеним кошторисним розрахунком вартості об’єкта будівництва на даний об’єкт? Це реставрація об’єкта культурної спадщини. Чи можемо ми використовувати цей код в поточному році для публікації договорів з технічної інвентаризації об’єктив нерухомості, та рахувати за кодом 71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги, як послуги?

Комунальне підприємство "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Дніпропетровської обласної ради" звертається до Вас з проханням надати розʼяснення стосовно оприлюднення звіту про закупівлю без використання електронної системи, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень. Лист № 3323-04_50213-06 від 19.07.2022.pdf закріплює, що така закупівля згідно постанови No 169 не потребує оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю. Однак, наше підприємство фінансується за рахунок коштів НСЗУ та здійснює оплату за договорами через КБ АТ "Приватбанк", який в свою чергу, наполягає на обовʼязковому зазначенню індентифікатору закупівлі в платіжному доручені. Чи не є порушенням Постанови №169 публікація закупівлі, вартість якої не перевищує 50 тисяч гривень, у звʼязку з неможливістю оплати без індефікатора закупівлі?

Доброго дня! Ситуація наступна: закуповуються лікарські засоби комунальним некомерційним підприємством за рахунок коштів, отриманих в результаті виконання договорів, укладених з Національною службою здоров’я. Відповідно до статті 1. «Визначення термінів» Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року № 5007-VI: 1). ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару; 2).гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання; 3). постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода) - сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок, та прибутку. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни товару. При формуванні ціни враховується норма Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року № 955 « Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби»: установити на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів. В ціновій пропозиції є колонка ціна за одиницю товару, без ПДВ грн.. яка вже повинна враховувати 10 % надбавку. Одиниці виміру товару – ампули. Замовник рахує: Вартість 1 ампули з надбавкою 10 % магнію сульфат= 38,48 грн. за уп. / 10 ампул в упаковці*1,1 (10% макс. надбавка) = 4,2328 грн., округлюємо = 4,23 грн. Учасник рахує: Вартість 1 ампули магнію сульфат = 38,48 грн./ 10 ампул= 3, 848 грн. за ампулу без ПДВ, округлюють одразу = 3,85 грн. за од. без ПДВ Вартість 1 ампули магнію сульфат з надбавкою 10 % = 3,85 грн. *1,1 (10% макс.надбавка) = 4,235 грн = 4,24 грн. Тобто, Учасник, для заповнення колонки з назвою: «Ціна за одиницю товару, грн., без ПДВ» провів округлення ціни двічі. Питання: 1. Хто порахував вірно Замовник чи Учасник, враховуючи вимоги цінової пропозиції? 2. Який нормативно-правовий документ регламентує математичні правила/правила нарахування надбавок – алгоритм? 3. Чи є нормативно-правовий документ, в якому зазначено яким чином, скільки разів відбувається заокруглення ціни ? Якщо так-зазначте. Дякую!

Мною, Мозговою О.І., було надіслано заявку на отримання матеріальної допомоги у розмірі 6500 грн в рамках програми Є Підтримка через додаток "Дія" 30.03.2022р,тобто в установлені терміни. Заявка прийнята до розгляду і схвалена. Проте,до сьогоднішнього моменту зазначена матеріальна допомога мною не отримана на жоден рахунок. Разом з тим,у додатку "Дія" зазначено,що кошти зараховані. Прошу надати відповідь коли,де і яким чином я можу отримати зазначену допомогу.

Міністерство економіки України Про надання роз’яснення Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі", Замовником комунальним підприємством «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради застосовується ПРИМІРНА МЕТОДИКА визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275. Одним з головних чинників який впливає на розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг є офіційний курс гривні, особливо, курсова різниця - різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах в різний момент часу. Зміни офіційного курсу гривні використовується інформація про офіційний курс валют, яка розміщена на офіційному вебсайті Національного Банку України. Протягом останнього часу офіційний курс гривні та курсова різниця змінюється ледве не щоденно, що прямо впливає на ціну предмету закупівлі. Враховуючи можливе коливання курсу, час який займає процедура проведення відкритих торгів, тендерну процедуру без внесення змін щодо вартості предмета закупівлі, неможливо провести. Просимо Вас надати роз’яснення, як точно визначити очікувану вартість предмета закупівлі у зв’язку з постійною зміною курсу валют та курсової різниці в умовах військового стану в Україні.