Рішенням 15 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 28.02.2023 №350/23 "Про організацію діяльності комунального підприємства «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» Комунальному підприємству «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» (далі – ЦЗО) доручено забезпечити виконання функцій централізованої закупівельної організації та здійснити організаційно-правові заходи у встановленому законодавством порядку з урахуванням особливостей, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. №1216 (далі – Постанови). Відповідно до приписів Постанови, замовник – ініціатор, у передбачені чинним законодавством строки, повинен укласти договір про закупівлю за результатами проведеного тендеру та надати наступну інформацію ЦЗО для оприлюднення в електронній системі закупівлі (далі – ЕСЗ): інформацію про внесення змін до договору про закупівлю та договору про закупівлю, укладеного за рамковою угодою тощо. Відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливостей), повідомлення про внесення змін та зміни до договору про закупівлю оприлюднюються відповідно до вимог Закону та у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей. Пунктом 19 Особливостей, передбачено вичерпний перелік випадків, коли сторони можуть змінити істотні умови договору та оприлюднення яких в ЕСЗ є обов’язковим. Істотні умови проєкту договору за кожною із закупівель визначені у тендерній документації. Такими умовами є: предмет (найменування, якість, кількість), ціна та строк дії договору. Інші умови не є істотними та можуть змінюватися відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів. ЦЗО проводить закупівлі в інтересах Харківської міської ради, її виконавчих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності (далі – замовників-ініціаторів). Закупівля товарів та послуг проводиться за кошти підприємства, отримані від здійснення господарської діяльності, або за кошти місцевого бюджету Харківської міської територіальної громади. Відповідно до чинного законодавства, договори та додаткові угоди, джерелом фінансування яких є місцевий бюджет, підлягають реєстрації в органах Державної казначейської служби України. Така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному Бюджетним Кодексом та Порядку затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок). На практиці мають місце випадки, коли в процесі проведення процедури закупівлі, або після укладення договору про закупівлю, замовнику-ініціатору потрібно змінити джерело фінансування, наприклад, планувалось здійснювати оплату за власні кошти підприємства, а потім оплата буде проводитись за рахунок коштів місцевого бюджету. В такому випадку, замовники-ініціатори укладають додаткову угоду, змінюючи реквізити в договорі, які не є істотними умовами договору та подають відповідні документи до органів казначейства для реєстрації бюджетних зобов’язань. Органи Казначейства після отримання відповідних документів, не реєструють такі додаткові угоди, доки вони не опубліковані в ЕСЗ, хоча внесення таких змін не підпадають під випадки визначені пунктом 19 Особливостей. З метою недопущення порушення бюджетного законодавства, публікація додаткових угод в ЕСЗ відбувається під пп.3 п. 19 Особливостей, як «покращення якості предмета закупівлі», хоча такі зміни не стосуються та не призводять до такого покращення. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи зобов’язане Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» здійснювати публікацію в ЕСЗ додаткової угоди, яка вносить зміни до неістотних умов договору, а саме джерело фінансування. В тому випадку, якщо така публікація є обов’язковою, яким підпунктом пункту 19 Особливостей слід керуватися для опублікування повідомлення про внесення змін та зміни до договору про закупівлю. Директор С.М. Калачова

Відповідно до роз’яснень, наданих у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06, розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється законом і здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі. При цьому очікувана вартість згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» від 08.02.2020 № 275 визначається як «розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів». Виходячи з вищезазначеного замовники у разі якщо предмет закупівлі є об’єктом оподаткування ПДВ визначають його очікувану вартість із урахуванням ПДВ, і відповідно в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікувана вартість предмета закупівлі, як правило, зазначається із ПДВ. У такому випадку в електронній системі закупівль за технічною реалізацією незалежно від того, чи визначив учасник конкретної процедури закупівлі ціну своєї тендерної пропозиції з ПДВ або без ПДВ, вона відображатиметься з ПДВ. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону (частина 1 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»). У разі зазначення в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікуваної вартості процедури закупівлі з ПДВ і встановлення замовником єдиного критерію оцінки – «ціна», найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція визначатиметься електронною системою закупівель без урахування того, чи включив учасник у ціну своєї тендерної пропозиції ПДВ. І як вже зазначалося вище, ціна тендерної пропозиції кожного учасника процедури закупівлі визначатиметься автоматично з ПДВ. Таке технічне рішення, впроваджене адміністратором електронної системи закупівель, в свою чергу, може спотворювати результати електронного аукціону за умови подання учасниками тендерних пропозицій для участі в конкретній процедурі закупівлі з урахуванням ПДВ і без ПДВ. Так, наприклад, ДП «НАЕК «Енергоатом» було оголошено процедуру закупівлі, очікувана вартість якої визначена з ПДВ. Для участі в процедурі закупівлі тендерні пропозиції були подані трьома учасниками. За результатами аукціону найбільш економічно вигідною було визначено тендерну пропозицію з ціною 36 100 000,00 грн. з автоматично поставленою електронною системою закупівель позначкою «з ПДВ». Проте, як виявилося за результатами розгляду тендерної пропозиції (цінової), поданої відповідно до вимог тендерної документації переможцем процедури закупівлі, ціна тендерної пропозиції переможця сформована ним без урахування ПДВ. При цьому переможець зареєстрований як платник ПДВ (на момент подання тендерної пропозиції реєстрація була призупинена відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України). Тоді як цінові пропозиції інших двох учасників були подані і сформовані з урахуванням ПДВ і становили 36 400 000,00 грн з ПДВ і 36 850 000,00 грн з ПДВ. Керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо порядку дій замовника в окресленій вище ситуації, які мають забезпечити дотримання встановлених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них. Надати рекомендації, в якій спосіб забезпечити рівність для участі платників ПДВ та не платників ПДВ в одній процедурі закупівель.

При плануванні закупівлі транспортних послуг (60170000-0: Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм) установам, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, необхідно дотримуватися граничних витрат, визначених постановою КМУ від 04.04.2001 №332 "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету" (далі- Постанова). Пунктом 5 Постанови визначено, що державні органи, а також установи та організації, які утримуються за рахунок державного бюджету, укладають договори оренди легкових автомобілів, вартість яких не перевищує граничних сум витрат, затверджених цією постановою. Прошу надати роз"яснення: граничну суму витрат, визначену Постановою у розмірі (1200,0 тис.грн для членів КМУ), має не перевищувати сума договору на закупівлю транспортних послуг чи вартість автомобіля, яким буде надано транспортні послуги? Чи включає ця сума ПДВ?

21.07.2023 набрала чинності постанова Уряду № 736 від 18.07.2023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», у зв’зку з чим внесено зміни до Постанови № 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) та Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості оборонних закупівель). У замовників оборонної сфери виникає чимало питань, просимо надати роз’ясненя: Відповідно до пункту 9 Особливостей оборонних закупівель встановлено придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), допускається за однієї з таких умов:розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку. Чи потрібно готувати розрахунок ціни ддо оборонного договору з вартісними межами до 200 тис. грн. ( товари та послуги) і до 1,5 млн. (роботи) згідно пункту пункту 9 Особливостей оборонних закупівель

При підготовці тендерної документації для закупівлі послуги з поточного ремонту приміщень виявилось, що хоча рішенням міської ради виділено кошти на поточний ремонт, але до проєкту рішення додавали зведений кошторисний розрахунок, який був додатком до комерційної пропозиції, для визначення приблизнї вартості послуг. І в цьому зведеному кошторисі передбачено 1,5 відсотки від вартості послуг з поточного ремонту для здійснення технічного нагляду. При проведенні поточного ремонту технічний нагляд є правом, а не обов!язком замовника. Скажіть будь ласка, чи може уповноважена особа самостійно виокремити із загальної суми виділеної на поточний ремонт 1,5 відсотка від вартості та провести окрему закупівлю послуг з технічного нагляду? Чи потрібно внести зміни в рішення міської ради та або в розрахунок до кошторису? Дякую