Доброго дня, допоможіть будь-ласка вирішити питання. Замовником було здійснено процедуру закупівлі за ДК 021:2015: 55510000-8 — Послуги їдалень, за результатами якої було укладено договори за 3 лотами. Відповідно до третього лоту здійснюється дошкільне харчування, де 60% - бюджет, а 40% - батьківська плата. В договорі вказаний спец.рахунок(батьківська плата) та загальний(бюджет). Наразі казначейство говорить, що потрібно зменшити суму третього лоту і зняти повністю батьківську плату, а потім на цю батьківська плату укласти договір и кожного тижня укладати додаткові угоди та збільшувати суму. Чи правомірно таке робити? І взагалі, про що буде договір про батьківську плату?
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Добрий день!
За результатами тендеру був підписаний договір підряду на виконання робіт з переможцем тендеру (договірна ціна- динамічна). При виконанні договору виникла ситуація коли закупівельна ціна на будівельні матеріали (щебінь, бетон та інші) збільшилася на 30-50 %, інфляційних коштів закладених в договірній ціні підрядника не вистачає на покриття різниці вартості матеріалів . Для продовження виконання договору і вирішення проблеми з покриттям різниці вартості між закупівельною ціною і ціною закладеної в договорі підряду Замовник і Підрядник дійшли згоди про застосування пп.7 п.4 ст.36 Закону України « Про публічні закупівлі», а саме:
внести додатковою угодою до договору підряду порядок зміни договірної ціни:
- У разі росту інфляції Підрядник для перерахунку передбачених в договірній ціні коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами надає довідку з Державної служби статистики про коефіцієнт інфляції з моменту підписання договору підряду до моменту перерахунку додаткових витрат або сторони керуються офіційною інформацією Державної служби статистики України щодо індексу інфляції, оприлюдненою (розміщеною) в мережі Інтернет. Перерахунок проводиться до суми невиконаних (неоплачених) робіт, один раз на 6 місяців.
Просимо надати консультацію про законність запропонованих дій.
Дякую!
У нас склалась таке запитання, у нас по кошторису на продукти харчування виделено 335000 грн. При цьому фактично в нас на продукти харчування йде близько 56000 грн. інше ми компенсуємо дітям сиротам які захисчені законом на іх рахунок компенсацію. Тому питання як нам вірно вказувати в додатку до річного плану закупівель закупівлю продуктів харчування та на яку сумму, так-як 335000 це тендерна процедура закупівлі, але фактично тількі частина ціх коштів іде на закупівлю продуктів, друга частина компенсація дітям-сиротам в грошовій формі.
Підкажіть будь ласка! У грудні 2017 р. нашою організацією проведено відкриті торги на закупівлю природного газу. У січні 2018 р. укладено договір за результатами аукціону. Але так як ціна товару (газу) у зв'язку із значним коливанням зросла майже на 30% Постачальна організація одразу відповідно трьома додатковими угодами збільшила нам ціну і надала рахунок за використану кількість куб. метрів по постанній ціні! запитання: 1) який час (скільки днів) має пройти між додатковими угодами? 2) чи може постачальна організація надавати рахунок по останній збільшеній ціні на товар за весь період (місяць)використаного газу чи вони повинні перший рахунок виставляти за ціною за якою виграли тендер?
Дякую!
Генеральним замовником було проведено процедуру відкритих торгів, після чого укладено рамкову угоду до кінця 2018 року. На сьогоднішній день укладена рамкова угода чинна, замовниками проводиться відбір за рамковою угодою. Найменування (номенклатура, асортимент), загальна (орієнтовно) кількість товару зазначені в специфікації до рамкової угоди, яка є додатком 1 до рамкової угоди. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість предмету закупівлі стосовно кожного замовника визначені в додатку 2 до рамкової угоди. Рамковою угодою також передбачено, що:
- фактичний обсяг товару, який буде закуплено замовниками за цією рамковою угодою визначається на підставі укладених замовниками договорів про закупівлю виходячи з фактичних потреб та обсягів асигнування кожного замовника на кожний період;
- обсяги закупівлі товару за рамковою угодою очікувані та можуть бути змінені залежно від реального фінансування видатків та виходячи з фактичних потреб кожного з замовників, або збільшенні в межах та відповідно до цієї угоди (відповідно до рамкової угоди підставою для внесення змін до рамкової угоди є збільшення загальної планової кількості товару за рамковою угодою, але не більше ніж на 10 відсотків загальної кількості, визначеної на дату укладення рамкової угоди).
Питання в наступному: чи мають право замовники за рамковою угодою закуповувати асортимент та кількість товару, які перевищують кількість та асортимент, що були заявлені замовниками при укладанні рамкової угоди та зазначені у додатку 2 до рамкової угоди за рахунок загальної (орієнтовної) кількості товару, зазначеної в додатку 1? При цьому замовникам не відомо, яку кількість товару «вибрали» інші замовники. Чи не будуть такі дії замовників порушенням ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 24.01.2017 № 113/2017 за посиланням