Комунальне підприємство «Комбінат міського господарства» - багатогалузеве підприємство, створене органом місцевого самоврядування (100% комунальної власності). Має два джерела фінансування: 1) бюджетні кошти, які надходять на рахунок у ГУДКСУ по КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам» як відшкодування витрат на утримання міста (послуги різного характеру); 2) кошти, які надходять на господарський рахунок у Ощадбанку, внаслідок ведення господарської діяльності. Просимо Вас надати пояснення, чи підлягають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» кошти підприємства, отримані внаслідок ведення господарської діяльності. Якщо ні, то просимо також роз’яснити: при здісненні закупівлі, яка фінансується з двох джерел одночасно (бюджетні і господарські кошти), і кожна з частин є нижчою порогу застосування Закону, чи необхідно застосовувати процедуру закупівлі згідно Закону, виходячи із загальної вартості предмета закупівлі. Приклад: проводиться закупівля палива на суму 3190 тис. грн., у тому числі 3000 тис. грн.. господарських коштів і 190 тис. грн. коштів, отриманих з бюджету. Сума бюджетних коштів не підпадає під дію Закону, господарські не підпадають в цілому. Чи розглядається у такому випадку вартість закупівлі в загальному і необхідно проводити тендер чи ні?

Добрий день.Просимо допомогти в вирішенні питання по закупці матеріалів за рахунок спеціального фонду ,коли річного кошторису по спецфонду на початок року було затверджено 0 грн.,а щомісячно надаємо зміни до кошторису на суму отриманих коштів за місяць за надані ветпослуги. Чи можемо ми вважати ці зміни як додаткові кошти і щомісячно по кодам проводити закупки до 200000 грн без проведення відкритих торгів?????

Для закупівлі проїзних документів для перевезення організованих груп дітей пільгових категорій до дитячих центрів "Артек" та "Молода Гвардія" і в зворотному напрямі збираються кошти батьків. Чи потрібно здійснювати закупівлю квитків відповідно до Закону, якщо кошти поступатимуть на рахунок департаменту і їх сума за рік перевищуватиме 200 тис. грн.? Дякую.

Забезпечення тендерних пропозицій, згідно зі ст. 1 Закону №1490, — це «надання учасником замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов’язань, які виникають у зв’язку з поданням тендерних пропозицій» Замовником вимагається надання учасником забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії. Учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно вносить і тендерне забезпечення на підставі ст. 23 Закону №1490, бо тендерна пропозиція, що не підтверджується тендерним забезпеченням, відхиляється замовником. Учасник надав забезпечення тендерної пропозиції у формі платіжного доручення по перерахуванню коштів на депозитний рахунок бюджетної установи(замовника).Таке тендерне забезпечення визначено як один із видів (ст.1 п.1 ЗУ №1490) Чи вважається така форма забезпечення причиною для дискваліфікації учасника?

10 травня 2017 року за результатами процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі: UA-2017-03-17-002618-b) між Базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України та переможцем процедури закупівлі укладено договір підряду на будівництво протягом 2017 – 2018 років 40-ка квартирного житлового будинку в м. Вишгород Київської області. Умови договору підряду, зокрема, щодо розміру договірної ціни повністю відповідають змісту тендерної пропозиції переможця за результатами аукціону. Загальновідомо, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону крім випадків, що передбачені ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон). Разом з тим, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України відповідно до Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 20.10.2016 № 281, та зареєстрованого у Мін’юсті 11.11.2016 за № 1469/29599, у листі від 22.02.2018 № 7/15-1904 зазначило, що орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, який доцільно враховувати у 2018 році при визначенні вартості об’єктів будівництва, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій складає від 5500 до 7800 гривень, що відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві 3,8 при виконанні робіт у звичайних умовах. Станом на сьогодні до нашої установи надійшло звернення підрядної організації з інформацією про перерахунок кошторисної заробітної плати працівників, оскільки п. 6.3.2.3. ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 встановлено, що динамічна договірна ціна може уточнюватися протягом всього строку будівництва (при цьому маса прибутку, врахована в договірній ціні до початку будівництва не уточнюється, крім випадків, що наведені п. 6.3.2.2). Враховуючи вищенаведене, просимо роз’яснити наступне: 1) Чи достатньо вбачається підстав для зміни істотних умов договору про закупівлю (збільшення договірної ціни) у порядку п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону? 2) Чи є орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, встановлений листом Мінрегіонбудом, підставою для зміни істотних умов договору, визначеною п.7 ч. 4 ст.36 Закону, а саме: зміною регульованих цін (тарифів) і нормативів? 3) Чи має замовник право в ході виконання договору про закупівлю у порядку п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону внести зміни до умов договору і продовжити строк його дії та виконання зобов’язань щодо виконання робіт у зв’язку із необхідністю встановлення у договорі порядку зміни договірної ціни, якщо документальним підтвердженням таких об’єктивних обставин буде лист Мінрегіону від 22.02.2018 № 7/15-1904, п. 6.3.2.3. ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та лист підрядної організації?