Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
22.09.2020
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Добрий день! Згідно п.1 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів. Питання: двічі відмінені процедури підряд чи у бідь-якій послідовності, наприклад перший раз у процедурі не було учасників, у другій були, але всі пропозиції відхилені, у третій також відсутні учасники. Чи можна в такому випадку застосувати переговорну процедуру?
Відповідь
16.09.2020
Запитання      Тема: Планування закупівель
18.08.2018 нашим підприємством (Замовником) за результатом проведення відкритих торгів укладено договір на будівництво кабельної лінії електропередавання вартістю 20 797 360грн. Замовник належить до замовників, визначених у пункті 4 частини першої статті 2 Закону Про публічні закупівлі (далі - Закон). Роботи за договором Підрядником виконані в повному обсязі 21.12.2018. На об'єкт будівництва поширюються гарантійні зобов'язання Підрядника. В теперішній час, у зв'язку з реконструкцією автомобільної дорjги, виникла необхідність перенесення частини побудованої кабельної лінії. Вартість робіт з перенесення становить 1 950 000 грн (згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону - спрощена закупівля). Склад робіт є повністю аналогічним проведеним роботам з будівництва. Чи може Замовник на підставі п.5 ч.7 ст.3 Закону укласти з тим самим Підрядником договір на перенесення побудованої кабельної лінії без застосування порядку проведення спрощених закупівель,уклавши договір без використання електронної системи закупівель. Прошу також пояснити необхідність застосування в данному випадку переговорної процедури закупівлі та суперечливість ч.7 ст.3 і ч.2 ст.40 Закону
Відповідь
14.09.2020
Запитання      Тема: Виконання договору
Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, як замовник об’єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 - Будівництво будівель звертається до Вас та просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації: 28 травня 2020 року між Замовником – Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради та Підрядником ТОВ«УКРБУД ЗАБУДОВА» було укладено договір №22 на закупівлю робіт «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 - Будівництво будівель в результаті відкритих торгів. Згідно з розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації по даному об’єкту розмір кошторисної заробітної плати складав 10200 грн. Учасником в результаті відкритих торгів розмір кошторисної заробітної плати було зменшено до 7000 грн. В процесі виконання робіт виникла необхідність зміни проектних рішень в частині робіт з влаштування даху та благоустрою, які не передбачені проектом та є необхідними для реалізації проекту в цілому. Замовником прийнято рішення про коригування проектно-кошторисної документації в частині розділу АБ (вальмовий дах)та розділу ГП. Підрядник звернувся до Замовника з пропозицією, на підставі проведеного коригування, внести зміни до договірної ціни, як невід’ємної частини договору про закупівлю, а саме збільшити кошторисну заробітну плату на 12000 грн., яка встановлена в регіоні. Загальновідомо, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону крім випадків, що передбачені ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон). При цьому пунктом 6.2.4 ДСТУ визначено, що ціна пропозиції переможця торгів є договірною ціною на об’єкт будівництва, яка формується генпідрядником та погоджується із замовником. Разом з тим, пунктом 3.15 ДСТУ визначено, що договірна ціна – кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду. На підставі вище викладеного надайте будь-ласка роз’яснення: Чи має замовник право в ході виконання договору про закупівлю вносити зміни до договірної динамічної ціни після коригування на залишок робіт шляхом збільшення кошторисної заробітної плати без зменшення обсягів робіт та в межах договірної ціни при умові, що додаткові роботи будуть закуплені окремим договором в рамках окремої процедури?
Відповідь
10.09.2020
Запитання      Тема: Інше
Чи підпадає тристоронній договір підряду на поточний ремонт, в якому стороною "Замовником" є замовник, дія на якого згідно статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" розповсюджується (бюджетна організація), "Підрядником" є фізична особа - підприємець, а третя сторона - приватна організація, за кошти якої буде проводитися вказаний поточний ремонт, і яка в договорі називається - "Платник"? Крім того, вказана третя сторона "Платник" є місцевим благодійним фондом, але, у будь-якому разі, договір є договором фактично підряду, а не благодійної допомоги за змістом, лише оплата за послугу буде здійснена цим благодійним фондом.Просимо відповісти на питання щодо можливості укладання вказаного тристороннього договору без використання електронної системи закупівель, будь-яких процедур закупівель, та чи потрібно відображати вказаний договір в річному плані закупівель і оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо кошти за вказану послугу не сплановано в місцевому бюджеті фактично і ці кошти взагалі не потрапляють на будь-який рахунок "Замовника" (бюджетної організації)?
Відповідь
07.09.2020
Запитання      Тема: Тендерна документація
Згідно з частиною 7 статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті. Питання стосовно застосування положень вищезазначеної статті Закону: 1) Чи вірно Мін’юст розуміє, що у зазначеному положенні Закону йде мова лише про тих субпідрядників/співвиконавців, вартість робіт/послуг кожного з яких становить не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю? По-перше, такий висновок зроблено з положень пункту 15 частини першої статті 19 Закону: «У звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. У зазначеній вище статті чітко зрозуміло, що критерій «не менше ніж 20%» від вартості договору про закупівлю має визначатися щодо кожного с субпідрядників/співвиконавців окремо. По-друге, зазначене тлумачення логічно випливає з того, що у випадку, наприклад, коли залучається 10 субпідрядників, і у 9 з них вартість послуг становить менше ніж 20% від вартості договору про закупівлю, а лише у одного – 35%, то перевірка, про яку, йдеться, стосується тільки останнього. 2) Серед іншого, на підставі пункту 7 частини другої Закону, Мін’юст є замовником, який застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України Оскільки розгляд таких справ відбувається за кордоном і ведеться майже виключно на англійській мові, то у комерційних пропозиціях учасників переговорної процедури закупівлі майже завжди присутні суми запланованих витрат на субпідрядників/співвиконавців – локальних (українських або іноземних) юридичних радники компаній, на оплату наданих ними юридичних послуг. Питання ж стосується тих сум запланованих витрат на послуги, які зазначаються у комерційних пропозиціях учасників процедур закупівлі окремим підрозділом, як технічні витрати (відшкодування витрат на відрядження, авіа перельоти, готелі, таксі, переклади, послуги з міжнародних поштових пересилань, оплату доступу до онлайн правових баз, експертизи, тощо). Всі роботи та послуги, які перелічуються як технічні, не є юридичними послугами, які надаються з метою захисту і представництва інтересів держави Україна в судовому або арбітражному провадженні, але технічно необхідні для належного і своєчасного надання учасником процедури закупівлі та його субпідрядниками/співвиконавцями юридичних послуг замовникові (включаючи експертів, бо вони не представляють у судових/арбітражних провадженнях будь-яку сторону, а надають незалежні експертні висновки з того чи іншого питання, і такий висновок може як посилювати позицію України, так і послаблювати її). Чи правильно розуміється Мін’юстом, що відшкодування таких технічних витрат не вважається залученням субпідрядників/співвиконавців, адже вказані витрати не є юридичними послугами?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json