26.11.2017
Запитання Тема: Допорогові закупівлі
В нашій установі створено тендерний комітет. Відповідно до положень п. 31 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" тендерний комітет - службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим законом. Відповідно до ст. 12 зазначеного закону, закупівля може здійснюватись шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги;конкурентний діалог;переговорна процедура закупівлі.
Також, відповідно до ст. 2, положення цього закону застосовуються до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Окрім того, у ст. 2 зазначається, що замовник повинен опублікувати звіт про укладені договори, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці другому вказаної статті. Також, слід зауважити, що тендерний комітет забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим законом. У зв'язку з цим виникають наступні запитання:
1. Чи повинен тендерний комітет своїм протоколом затверджувати звіти про укладені про договори (однак даний документ не відноситься до жодної з процедур закупівель, зазначених у ст. 12 закону)?
2. Якщо ж потрібно затверджувати, то чи можна оформлення та оприлюднення відповідного звіту покласти на відповідальну особу??
Просимо роз'яснити детальніше порядок затвердження та оприлюднення звіту про укладні договори, оскільки до ний документ не стосується жодної процедури закупівлі, яка зазначена у ЗУ "Про публічні закупівлі". Також, просимо роз'яснити які документи з питань публічних закупівель (зокрема, що зазначені у Наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель)необхідно затверджувати протоколом тендерного комітету.
Також, просимо надати роз'яснення щодо наступного:
Як вчити в такій ситуації, якщо укладено договір, щодо якого потрібно опублікувати звіт про укладені договори, однак за даним договори закупляються товари, що стосується кількох предметів закупівель (наприклад: буд.матеріали, сантехніка, побутова техніка). Адже, виникають труднощі з оприлюдненням відповідного звіт по такому договору.
26.11.2017
Запитання Тема: Допорогові закупівлі
В нашій установі створено тендерний комітет. Відповідно до положень п. 31 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" тендерний комітет - службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим законом. Відповідно до ст. 12 зазначеного закону, закупівля може здійснюватись шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги;конкурентний діалог;переговорна процедура закупівлі.
Також, відповідно до ст. 2, положення цього закону застосовуються до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Окрім того, у ст. 2 зазначається, що замовник повинен опублікувати звіт про укладені договори, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці другому вказаної статті. Також, слід зауважити, що тендерний комітет забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим законом. У зв'язку з цим виникають наступні запитання:
1. Чи повинен тендерний комітет своїм протоколом затверджувати звіти про укладені про договори (однак даний документ не відноситься до жодної з процедур закупівель, зазначених у ст. 12 закону)?
2. Якщо ж потрібно затверджувати, то чи можна оформлення та оприлюднення відповідного звіту покласти на відповідальну особу??
Просимо роз'яснити детальніше порядок затвердження та оприлюднення звіту про укладні договори, оскільки до ний документ не стосується жодної процедури закупівлі, яка зазначена у ЗУ "Про публічні закупівлі". Також, просимо роз'яснити які документи з питань публічних закупівель (зокрема, що зазначені у Наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель)необхідно затверджувати протоколом тендерного комітету.
Також, просимо надати роз'яснення щодо наступного:
Як вчити в такій ситуації, якщо укладено договір, щодо якого потрібно опублікувати звіт про укладені договори, однак за даним договори закупляються товари, що стосується кількох предметів закупівель (наприклад: буд.матеріали, сантехніка, побутова техніка). Адже, виникають труднощі з оприлюдненням відповідного звіт по такому договору.
24.11.2017
Запитання Тема: Предмет закупівлі
На офіційному порталі публічних закупівель “Prozorro” було опубліковане оголошення щодо проведення закупівлі - “Технічне переоснащення сортувальної станції на полігоні твердих побутових відходів на території Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області”, ID: UA-2017-09-01-000214-c, замовник - КП ""БАР-БЛАГОУСТРІЙ" Барської міської ради".
02 жовтня 2017 року було опубліковане оголошення про намір укласти договір з переможцем закупівлі — Приватним акціонерним товариством “Барський машинобудівний завод”.
25 жовтня 2017 року було опубліковано укладений договір між замовником закупівлі та Приватним акціонерним товариством “Барський машинобудівний завод”, який наразі є чинним.
На виконання укладеного договору ПРАТ “Барський машзавод” розпочато підготовчі роботи згідно умов документації вказаної закупівлі та здійснено відповідні витрати на проведення підготовчих робіт.
З метою виконання договору, укладеного за результатами закупівлі, КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" звернулось до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області зі зверненням про надання дозволу на виконання будівельних робіт, які є предметом вказаної закупівлі.
07 листопада 2017 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області було прийнято рішення № ВН 132173101539 про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, які є предметом закупівлі. Підставою для відмови, зокрема, було те, що, на думку зазначеного дозвільного органу, проектом передбачено будівництво ангару (п. 1.2 розділу 1 “Загальні положення”), що не підпадає під визначення технічного переоснащення, наведеного у ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації” (технічне переоснащення - комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних властивостей об'єктів невиробничого та виробничого призначення, введених в експлуатацію в установленому порядку, шляхом впровадження передової техніки та технології, механізації і автоматизації виробництва, оновлення та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним).
З огляду на викладене, Барською міською радою як засновником КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" рішенням від 22 листопада 2017 року назву проекту викладено в наступній редакції: “Надати дозвіл КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" на збір вихідних даних для виготовлення ПКД “Будівництво сміттєсортуального комплексу на території Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області”.
Зміст та обсяг робіт за вказаною вище закупівлею залишились незмінними.
Таким чином, на даний час підлягає коригуванню власне найменування предмету закупівлі — з “реконструкції” на “будівництво”, причому фактично предмет закупівлі, зміст та обсяги робіт залишаються незмінними.
З огляду на викладене, прошу надати відповідні роз'яснення щодо наступних питань:
1. чи є невідповідність назви предмета закупівлі вимогам ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації” підставою для відміни закупівлі та оголошення нової відповідної закупівлі, якщо так, то з яких підстав?
2. якщо закупівля ID: UA-2017-09-01-000214-c має бути відмінена через невідповідність її найменування ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації”, який порядок відшкодування витрат, вже понесених Підрядником на виконання робіт відповідно до укладеного за результатами торгів договору?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною другою та третьою статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 36 Закону.
Водночас до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
23.11.2017
Запитання Тема: Відкриті торги
Добрий день! Підкажіть, будь-ласка, як замовнику діяти у ситуації, коли за розпочатою процедурою відкритих торгів очікувана вартість закупівлі товару становила понад 200 тис. грн, а вартість за результатами аукціону склала 182 тис. грн. Враховуючи, що Закон "Про публічні закупівлі" застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, зазначену закупівлю слід завершувати за процедурою відкритих торгів, чи її можна вважати допороговою?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги статті 4 Закону та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі.
Водночас проведення замовником відповідної процедури закупівлі здійснюється керуючись очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеного замовником у порядку, що затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
При цьому очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатом здійснення такої процедури закупівлі.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
22.11.2017
Запитання Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою
1. Згідно вимог пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами), (далі - Закон), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
В роз’ясненні Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору» зазначено, «.. у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відстотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зазначена ціна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.
Водночас внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Утім перелік органів, установ, організацій які уповноважені надавати відповідну інформацію на ринку, не є вичерпним.»
Між нашою установою та ТОВ «ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ» (далі – постачальний ) у зв’язку з відміною двічі тендеру через відсутність достатньої кількості учасників за результатами переговорної процедури закупівлі було укладено у лютому 2017 року договір на постачання природного газу протягом 2017 року, за ціною 9350,00 грн. за 1000 куб.м.
У зв’язку з пониженням ціни за одиницю товару на постачання природного газу згідно прейскуранту НАК «Нафтогазу» між сторонами 01.04.2017 року було укладено додаткову угоду на зниження ціни за 1000 куб.м. за ціною 8500,80 грн.
У вересні 2017 року постачальник звернувся до університету щодо підвищення ціни за одиницю товару в межах суми договору на 9020,00 грн., з 01.10.2017 року, посилаючись на те, що з моменту укладення додаткових угод відбулося коливання вартості природного газу в сторону збільшення. Згідно інформації, оприлюдненої на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг рівень максимальної ціни на природний газ у жовтні 2017 року складає 11500, 00 грн.
Отже, НКРЕКП інформує про максимальну ціну природного газу щомісячно. Водночас, НАК «Нафтогаз» на своєму офіційному сайті також публікує щомісячно прейскурант цін на природний газ.
Враховуючи вищевикладене, просимо вас надати роз’яснення чи є підставою для збільшення вартості ціни за одиницю товару природного газу роздруківки з сайту НКРЕКП, НАК «Нафтогаз» у разі коливання такої ціни на ринку товару і в якій пріоритетності вони можуть бути застосовані, чи це повинна бути довідка Державної служби статистики України або її територіального органу.
2. Замовником двічі відмінено процедуру закупівлі відкритих торгів на підставі абзацу сьомого частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (відхилення всіх тендерних пропозицій). Чи є це підставою для застосування переговорної процедури закупівлі згідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону.