16.06.2020
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
На вимогу Постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р.№ 376 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225 для закупівель по (COVID-19), нас зобов'язали публікувати інформацію з Єдиного державного реєстра при публікації закупівель по COVID-19.
В повному контексті постанова Постанова забов'язала Замовників, цитата "ЗАБЕЗПЕЧУЄ оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання пунктів 8 і 9 розділу І Закону України від 17 березня 2020 р. № 530-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та інформації відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, з якою замовник уклав договір про закупівлю”.
Отже ми повинні ЗАБЕЗПЕЧИТИ інформації відповідно до пункту 9 частини другої статті 9, а саме "прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу)". При в інфобоксі ДП Прозорро посилання https://infobox.prozorro.org/articles/informaciya-pro-kincevogo-beneficiarnogo-vlasnika-v-zvitah-covid-19
Викладено:
Зайти на сайт ЄДР за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch
та скопіювати дані про бенефеціара але там немає всіх даних відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, з якою замовник уклав договір про закупівлю”.
Як вносити дані про Бенефеціарних власників якщо у нас немає доступу до цих даних?
16.06.2020
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Доброго дня, надайте будь ласка, роз'яснення щодо підстав застосування п.5 ст 40 ЗУ "Про публічні закупівлі".
19.02.2020 року з переможцем закупівлі UA-2020-01-20-000048-c, було укладено договір про надання Послуг з відлову тварин (вилов та транспортування. тимчасове утримання безпритульних тварин в м. Кам’янське). Отримавши лист від виконавця послуг про виконання договору на 75% та велику кількість неопрацьованих заявок на вилов тварин, замовник звертається за додатковим фінансуванням, для замовлення додаткового об'єму послуг з відлову тварин. Враховуючи специфіку даного виду послуг (знайомий виконавцю ареал мешкання безпритульних тварин), замовнику було б зручно замовити додатковий об'єм послуг у тогож самого виконавця.
У зв'язку з цим, виникає питання, чи можливо в данному випадку застосувати п.5 ст 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" і провести закупівлю додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Завчасно дякуємо за відповідь.
15.06.2020
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Тендерний комітет до 1 січня 2022 року Замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Вищевказані процедури закупівель здійснюються з використання електронної системи закупівель. За результатом процедури закупівлі/спрощеної закупівлі укладається Договір.
Згідно до роз’яснення Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 року «Щодо спрощених закупівель» договір, який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі».
Таким чином виникає питання, чи мають право уповноважена особа чи тендерний комітет здійснювати оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
В роз’ясненні Мінекономіки № 3304-04/24218-06 від 10,04.2020 «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» дане питання не висвітлено.
12.06.2020
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
31.03.2020 р. було направлено повідомлення про намір укласти договір. 07.04.2020 року було подано скаргу до АМКУ. 28.04.2020 р. АМКУ було прийнято рішення про зобов'язання скасування рішення тендерного комітету про визначення переможцем (повний текст оприлюднено 04.05.2020 р.). 02.06.2020 замовником подано позов до окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ. Відповідно до ч. 10 ст. 29 ЗУ "Про публічні закупівлі" строк розгляду тендерної пропозиції не повинен перевищувати 5 робочих днів. Які дії повинен вчинити Замовник до прийняття рішення адміністративним судом. Адже на електронній системі zakupki.prom.ua на даний момент вже відсутнє посилання про призупинення закупівлі
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
11.06.2020
Запитання Тема: Інше
Доброго дня! Питання стосовно спрощених закупівель. Відповідно до статті 14 Закону строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення Оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель, згідно статті 10 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю оприлюднюється не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій. Пропозиції подаються учасниками після закінчення періоду уточнення (період уточнення не менше 3 роб. днів). Яка загальна кількість днів на уточнення та подання пропозицій повинна бути: не менше 8 роб. днів (3 роб. дні (уточнення) + 5 роб. дні (подання)), чи все ж таки 6 роб. днів (3 роб. дні (уточнення) + 3 роб. дні (подання))?