24.04.2020
Запитання Тема: Інше
ЛКП «Залізничнетеплоенерго» здійснює діяльність в окремих сферах господарювання – забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам.
Відповідно до ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюється оператором зовнішніх інженерних мереж – тобто «ЛКП «Залізничнетеплоенерго». Відповідно до вказаного закону та Методики визначення розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку…, затвердженої Наказом Мінрегіонбуду 05.06.2018р. №129, підприємству встановлено внески за обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку – регулярні платежі, визначені окремо для кожної будівлі, що враховують витрати на обслуговування вузлів комерційного обліку за кожною комунальною послугою…, зокрема витрати на огляд, періодичну повірку засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку…(абз.І п.2 р.ІІ і абз.5 п.4 р.ІІ Методики).
Відтак підприємству необхідно укласти договір із Держстандартом на повірку засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (в останній редакції) пп.5 п.6 ст.3 цей Закон не застосовується у випадку , якщо замовники здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами…
Відповідно до ЗУ «Про ціни і ціноутворення» п.п.3 п.1 ст.5 Кабінет Міністрів України …визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади…
Відповідно до ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» ст.17 п.4 «Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб’єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України», а згідно п.6 «Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів, встановлюються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.»
Визначення вартості робіт з періодичної повірки засобів вимірювальної техніки вузлів комерційного обліку здійснюється відповідно до Порядку оплати робіт і послуг з проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, повірки зазначених засобів, що перебувають в експлуатації, та визначення вартості таких робіт і послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 865 (далі Порядок №865), з урахуванням Норм часу, необхідного для проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21 грудня 2015 року № 1719, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2016 року за № 51/28181. Порядок №865 установлює механізм оплати… та визначення вартості проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки…, що перебувають в експлуатації.
Запитання: чи розповсюджується пп.5 п.6 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в останній редакції) до закупівель робіт з проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 5 частини шостої статті 3 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення переліку послуг, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень.
15.04.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
В роз’яснені Мінекономіки №3304-04/24218-06 від 10.04.2020 зазначається, що планувати та відображати закупівлі в електронній системі закупівель можуть одночасно тендерний комітет та уповноважена особа, оскільки кожен з них буде відповідальним за конкретні закупівлі. При цьому консолідацію потреби у товарах, роботах та послугах замовникам необхідно здійснювати завчасно. Так, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель згідно статті 11 нової редакції Закону. При цьому згідно розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону тендерний комітет зокрема планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі.
Тому, виходячи зі змісту статті 11 та розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону, оскільки відповідальною за процедури закупівель є уповноважена особа та тендерний комітет, то їх планування та оприлюднення здійснюється уповноваженою особою або тендерним комітетом. При цьому оскільки відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа, планування та оприлюднення таких закупівель буде здійснювати виключно уповноважена особа.
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі – ДП «АМПУ») є замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання відповідно до ст. 2 нової редакції Закону. В структуру підприємства входить 16 філій та апарат управління. На кожній філії готується до призначення від 2 до 10 Уповноважених осіб по спрощених закупівлях, філії володіють інформацією лише щодо власної потреби та не мають можливості з консолідації інформації по інших філіях. Якщо планування спрощених закупівель буде здійснюватися кожною Уповноваженою особою підприємства окремо, це може призвести до перевищення вартісних меж, та ,як наслідок, до невірного вибору процедури закупівлі та порушення Закону.
Тендерний комітет апарату управління ДП «АМПУ», з метою дотримання вимог Закону, здійснює централізоване планування всіх закупівель підприємства, складає, затверджує та публікує річний план закупівель.
Чи може тендерний комітет здійснювати централізоване планування спрощених закупівель відповідно до нової редакції Закону у подальшому?
08.04.2020
Запитання Тема: Інше
Зважаючи на те, що посилання https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7385ae1d-f668-41db-bc3c-09c6930b716a&lang=uk-UA, наведене у листі Мінекономіки на запит Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" (далі також – Підприємство) № 494/2020, а також узагальнене роз’яснення Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 не містять відповіді на порушені Підприємством питання, вимушені звернутись до Мінекономіки повторно.
Згідно з п.1 ч.2 ст.2 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», який вводиться в дію з 19.04.2020, «забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу…» визначається як діяльність замовника в окремих сферах господарювання.
Геологічне вивчення нафтогазоносності надр – комплекс робіт (геологічне знімання, геофізичні, геохімічні, аерокосмогеологічні дослідження, прямі пошуки, буріння і випробування свердловин, дослідно-промислова розробка, науково-дослідні і тематичні роботи, їх аналіз та узагальнення), що проводяться з метою вивчення геологічної будови і нафтогазоносності надр на певній території (ст.1 Закону України «Про нафту і газ»). Відповідно, геологічне вивчення є складовою процесу видобутку природного газу.
Ураховуючи викладене прошу надати роз’яснення з наступних питань:
– чи є складовою забезпечення видобутку природного газу в розумінні нової редакції Закону послуги з геологічного вивчення нафтогазоносних надр?
– які роботи та послуги у розумінні нової редакції Закону відносяться до забезпечення транспортування, зберігання (закачування, відбору), видобутку природного газу?
Відповідь
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо визначення поняття "замовники", ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
01.04.2020
Запитання Тема: Інше
Згідно з п.1 ч.2 ст.2 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», який вводиться в дію з 19.04.2020, «забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу…» визначається як діяльність замовника в окремих сферах господарювання.
Геологічне вивчення нафтогазоносності надр–комплекс робіт (геологічне знімання, геофізичні, геохімічні, аерокосмогеологічні дослідження, прямі пошуки, буріння і випробування свердловин, дослідно-промислова розробка, науково-дослідні і тематичні роботи, їх аналіз та узагальнення), що проводяться з метою вивчення геологічної будови і нафтогазоносності надр на певній території (ст.1 Закону України «Про нафту і газ»). Відповідно, геологічне вивчення є складовою процесу видобутку природного газу.
Згідно з п.20 ч.5 ст.3 нової редакції Закону, його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є «товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу…».
Ураховуючи викладене, прошу надати роз’яснення з наступних питань:
- чи можна в розумінні нової редакції Закону вважати закупівлю послуг з геологічного вивчення нафтогазоносних надр складовою забезпечення видобутку природного газу;
– які роботи та послуги у розумінні нової редакції Закону відносяться до забезпечення транспортування, зберігання (закачування, відбору), видобутку природного газу;
– чи можна в розумінні нової редакції Закону вважати інформацію про досвід роботи в Білорусі, Україні та інших пострадянських країнах, як досвід роботи в країнах Європи та/або Азії, виходячи із загальноприйнятих географічних координат країн, які розташовані в межах відповідних континентів.
26.03.2020
Запитання Тема: Інше
Чи поширюється дія ч.6 ст. 3 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 на департамент міської ради (замовник) і комунальне підприємство міської ради (учасник)? Тобто поширюються норми про публічні закупівлі на ці правовідносини чи вони не застосовуються?Яким чином на на практичному рівні визначається статус підприємства в якості афілійованого?Дякую
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Відповідно до частини шостої статті 3 нової редакції Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Для цілей цього Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника. Під вирішальним впливом розуміються випадки, коли: замовнику належить частка у статутному капіталі юридичної особи, у тому числі суб’єкта господарювання, в розмірі більше ніж 50 відсотків; замовник володіє більшістю голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання.
Таким чином, якщо замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених новою редакцією Закону на підставі пункту 1 частини шостої статті 3 Закону.