Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1075/2017 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ad5b9a8d-46bd-48d8-9d49-86a0d5cfe03a&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.

Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.

При цьому у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).

У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.

Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.

Поряд з цим Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 553 (далі – Постанова) внесені зміни до Порядку функціонування системи. Зазначена Постанова набрала чинності 15.08.2017, з дня її офіційного опублікування згідно зі статтею 57 Конституції України та частини першої статті 52 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”.

Водночас статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Разом з тим згідно із рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Ураховуючи, що така вказівка у  Постанові відсутня, її дія не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери публічних закупівель, які виникли до 15.08.2017.

Таким чином, повернення плати за подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника процедури закупівлі у випадках, визначених Порядком функціонування системи до набрання чинності постанови КМУ від 09.08.2017 № 553 здійснюється у випадках, визначених Порядком функціонування системи, в редакції, що діяла до дня набрання чинності Постанови.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо питань 1,2

Відповідь на аналогічні питання зазначена у запитах 156/2017 від 31.01.2017 та№ 224/2017 від 09.02.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA

http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

Щодо питання 3

Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.

При цьому виходячи зі змісту статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини другої статті 31 Закону замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі, зокрема скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особи оформлюються протоколом. Водночас слід ураховувати, що  відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).

Водночас наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджені форми протоколу розкриття тендерних пропозицій та протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Разом з тим, у інших випадках оформлення протоколів здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі.

При цьому Законом не визначено періоду проведення процедури закупівлі, під час якого замовник має право визнати торги такими, що не відбулися у разі скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Водночас слід ураховувати, що закупівлі мають здійснюватись замовниками з дотриманням принципів, визначених статтею 3 Закону, зокрема відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Натомість на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc  розміщений лист від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.